1. Чия це плач, Ярославна, я чую? (П. Воронько). 2. Заздрісний плач і радісний плач - це два типи плачу (Нар. тв

Aleksandra

54

1. Цей плач належить Ярославні, я чую його. Цитата взята з поезії П. Воронька. Ярославна була однією з найвідоміших княжих дружин у Київській Русі. Він описує ситуацію, коли він почув плач, який належить саме їй. Цей рядок може бути сприйнятий як поетичний вислів про натхнення та сум, яку викликає плач.

2. Заздрісний плач і радісний плач - це два типи плачу, які зустрічаються в народних творах. Заздрісний плач виникає, коли людина відчуває ревнощі до когось або чогось і плаче через це. Радісний плач з"являється, коли людина відчуває велику радість і щастя, і виразно виражає ці почуття через плач. Ці два типи плачу демонструють, як емоції можуть виявлятись через плач.

3. Найважче завдання для виконання - це чекати, оскільки це справді велике страждання. В. Крищенко висловлює думку, що більше з тим, що довго чекати є важким завданням, оскільки у нас виникає бажання мати швидкі результати чи відповіді. Чекати може бути жорстоким і кволим процесом, тому що воно вимагає терпіння, волі і стриманості. В умовах, коли все рухається швидко, чекати може бути складно, але іноді це може бути необхідною умовою для досягнення мети.

4. Жити - це слугувати своїй Вітчизні. Цитату можна знайти в народних творах. Вона передає думку, що гармонійне життя включає в себе активну участь у житті своєї Батьківщини й служіння їй. Це важливе послання в сучасному світі, де кожен має свої обов"язки перед своєю країною.

5. Згідно з легендою, колись хтось вперше сказав "люблю", і це слово лунає у світі вже тисячоліття. Цитата з поезії С. Тельнюка нагадує нам, що поняття любові існують вже дуже довго і мають потужну силу. Любов - це важлива людська емоція, і ця легенда нам пригадує, як давні слова можуть залишити великий слід у світі.

6. У кожному серці є сьогодні, вчора і завтра. Цю фразу зазначив Б. Олійник. Вона виражає думку, що в кожній людині присутні всі різні часові періоди - сьогодні, минуле і майбутнє. Ця цитата нагадує нам про надзвичайно складний характер людського досвіду, де спогади, сучасність і сподівання постійно переплітаються.

7. "Слава! Слава!" - це фраза, яка звучить і знову падає до ніг. Цитата взята з творіння П. Тичини. Вона виражає ейфорію і захват, коли досягається якась важлива перемога або досягнення. Вживаючи цю фразу, автор хотів підкреслити значення слави і визнання у житті людини.

8. Причина, через яку Маруся винна, полягає у її страшному розпачі, що змусив її скоїти злочин. Цитата свідчить про постановку героїні Марусі в складну життєву ситуацію, де її дії можуть бути пояснені сильними емоційними переживаннями. Автор визнає, що розпач може вплинути на наші рішення і спонукати до непростих дій. Така ситуація може послужити вихідною точкою для дискусії про мораль та етику.