1. Чому старшина не користувався підтримкою народу, коли захищав автономію? 2. З якої причини царський уряд прагнув

Pelikan

7

1. Старшина не користувався підтримкою народу, коли захищав автономію, зокрема через декілька причин. По-перше, автономію переважно сприймали як вищий рівень влади, який мало хто з підконтрольної національності бажав підтримувати. Велике більшість населення була українською приналежності і асоціювала себе з українською національною ідеєю, а не ідеєю автономії.

По-друге, уряд царської Росії відносився до автономії як до загрози його владі і єдності країни. Влада боялася, що автономія може послабити контроль центрального уряду над регіонами і спровокувати інші національності до проголошення власної незалежності.

2. Царський уряд мав причини для прагнення припинення існування гетьманства. По-перше, уряд домагався централізації влади і підпорядковував усі регіони під свою владу. Існування гетьманства утруднювало цей процес.

По-друге, гетьманство уособлювало владу українського народу і, через це, ставило під загрозу урядову політику русифікації і впровадження царського устрою. Відмовляючись від гетьманської системи, царський уряд намагався підкреслити свою владу та гарантувати реалізацію своїх політичних цілей.

3. "Рішительні пункти" і договірні статті були двома важливими документами, що регулювали статус України після революції 1917 року.

Основна відмінність полягала в тому, що "Рішительні пункти" визнавали Україну як незалежну державу, яка мала право на територіальну цілісність та самовизначення. Це був перший визначний крок до утвердження суверенітету України.

Договірні статті, у свою чергу, передбачали активну участь української делегації в міжнародних перемовинах та спільне створення федеративного об"єднання з іншими республіками на території колишньої Російської імперії. Ці статті прагнули зберегти ідею єдності і зростання України разом з іншими народами.

Крім цього, відрізнялися і умови їх прийняття. "Рішительні пункти" були одностороннім рішенням Центральної Ради України, тоді як договірні статті вимагали перемовин з іншими народами і республіками для узгодження.