1. Назвеце незрозвинені двоскладові речення: 1) Зима холодна. 2) Зимою дні короткі. 3) Місто будується, стає
1. Назвеце незрозвинені двоскладові речення: 1) Зима холодна. 2) Зимою дні короткі. 3) Місто будується, стає красивішим. 4) Приємна прохолода. 5) Заходь, сестро, не забувайся.
2. Назвеце речення, в яких суб"єкт виражений синтаксично незалежною словосполученням: 1) За прогалам забрелися три височезні дуби. 2) Вранці, після уроків, додому її [вчителя] проводжав звичайно хтось з учнів. 3) Між тим навколо лежала чиста сніжна дорога. 4) І запах хліба наповнював хату, розливався по двору, підбадьорював, пробуджував радість. 5) Всі жителі були загнані до того кінця села, де стояла стара
2. Назвеце речення, в яких суб"єкт виражений синтаксично незалежною словосполученням: 1) За прогалам забрелися три височезні дуби. 2) Вранці, після уроків, додому її [вчителя] проводжав звичайно хтось з учнів. 3) Між тим навколо лежала чиста сніжна дорога. 4) І запах хліба наповнював хату, розливався по двору, підбадьорював, пробуджував радість. 5) Всі жителі були загнані до того кінця села, де стояла стара
Pylayuschiy_Zhar-ptica 46
1. Незрозвинені двоскладові речення в даному списку: 1) Зима холодна. 2) Зимою дні короткі.Обгрунтування:
1) Зима холодна - це незрозвинене двоскладове речення, оскільки складається з одного простого присудка (дієслова "холодна") та однієї підмети, яка є неповномонімним словосполученням ("Зима").
2) Зимою дні короткі - також представляє собою незрозвинене двоскладове речення, оскільки містить один простий присудок (дієслово "короткі") та одну неповномонімну підмету ("дні"), яка є синтаксично незалежним словосполученням.
2. Речення, в яких суб"єкт виражений синтаксично незалежним словосполученням: 1) За прогалам забрелися три височезні дуби. 2) Вранці, після уроків, додому її [вчителя] проводжав звичайно хтось з учнів.
Обгрунтування:
1) За прогалам забрелися три височезні дуби - у цьому реченні суб"єкт "три височезні дуби" виражений синтаксично незалежним словосполученням, оскільки воно стоїть перед присудком "забрелися".
2) Вранці, після уроків, додому її [вчителя] проводжав звичайно хтось з учнів - в цьому реченні суб"єкт "хтось з учнів" є синтаксично незалежним словосполученням, оскільки воно виступає перед присудком "проводжав".
В інших реченнях суб"єкт виражений одним словом або відповідає на питання "хто?", що робить їх синтаксично залежними словосполученнями.