1. Обдумайте причини, з яких низове козацтво підтримало І. Брюховецького. 2. Поясніть, чи виправдоване зневажливе
1. Обдумайте причини, з яких низове козацтво підтримало І. Брюховецького.
2. Поясніть, чи виправдоване зневажливе ставлення Шрама до Свою. Ви можете обґрунтувати свою відповідь.
3. З яких причин Я. Сомко назвав народ "дурна чернь"?
4. За складеним самостійно складним планом зробіть порівняльну характеристику Я. Сомка і І. Брюховецького.
5. З якою метою П. Куліш використовує подорож героїв у романі "Чорна рада"?
6. Проаналізуйте стиль автора у романі П. Куліша "Чорна рада". Якими способами створюється враження присутності оповідача у творі?
7. Що символізує повернення Лесі і Петра Шраменка?
2. Поясніть, чи виправдоване зневажливе ставлення Шрама до Свою. Ви можете обґрунтувати свою відповідь.
3. З яких причин Я. Сомко назвав народ "дурна чернь"?
4. За складеним самостійно складним планом зробіть порівняльну характеристику Я. Сомка і І. Брюховецького.
5. З якою метою П. Куліш використовує подорож героїв у романі "Чорна рада"?
6. Проаналізуйте стиль автора у романі П. Куліша "Чорна рада". Якими способами створюється враження присутності оповідача у творі?
7. Що символізує повернення Лесі і Петра Шраменка?
Zayac 34
1. Низове козацтво підтримало І. Брюховецького з кількох причин:- Обурення населення проти шляхтичів - І. Брюховецький підняв повстання проти знущань шляхтичів над низовими козаками. В цей час, низові козаки страждали від помітного соціального нерівня з верховими козаками та шляхтою.
- Бажання зберегти свободу та незалежність - І. Брюховецький виступив як паладин козацтва, щоб захистити його права та свободи. Він вважав, що низове козацтво має мати право на участь у владі та збереження своїх традицій.
- Обурення корупцією влади - Брюховецький був непримиренним особистостям, який боровся з корупцією та володінням шляхтичами низовими козаками. Його причетність до гетьманатського повстання Івана Виговського підкреслювала його бажання змінити старий порядок речей та боротися з несправедливістю.
2. Зневажливе ставлення Шрама до Свою можна обґрунтувати історичними подіями, які спричинили його відношення:
- Своя, як підкорене населення, не мав доступу до освіти та можливості покращити своє положення.
- Шляхта, яку представляв Шрам, експлуатувала Свою, використовуючи його працю без відповідної винагороди.
- Своя став жертвою соціального нерівня та дискримінації, що посилювало зневажливе ставлення Шрама до них.
Однак, важливо зазначити, що зневажливе ставлення не є виправданим і повинно бути визнане як негативний аспект особистості Шрама.
3. Я. Сомко назвав народ "дурна чернь" з кількох причин:
- Він сприймав народ як масу безсвідомих, нерозвинених людей, які легко піддаються маніпуляціям та не мають власної точки зору.
- Я. Сомко вважав, що народ несамостійний та не в змозі самостійно приймати рішення щодо свого майбутнього.
- Він бачив низьку освіченість народу, що також впливало на його негативне ставлення до нього.
4. Порівняльна характеристика Я. Сомка і І. Брюховецького за складеним планом:
Характеристика Я. Сомка:
- Лікар і громадський діяч
- Активний учасник культурно-освітнього руху
- Виступав за освіту та культурне просвітництво народу
- Критикував корупцію та соціальну нерівність
- Назвав народ "дурна чернь"
Характеристика І. Брюховецького:
- Відомий політичний та військовий діяч
- Гетьманський підпорядкований ініціатор
- Боротьба проти знущань шляхтичів над низовими козаками
- Боротьба за права та свободу низового козацтва
- Збагачення селян та поліпшення їх соціального статусу
5. П. Куліш використовує подорож героїв у романі "Чорна рада" з метою показати шлях їхнього розвитку та сталість випробувань, а також показати унікальність українського народу.
- Через подорож героїв, П. Куліш змог передати різноманітність та багатство української землі, використовуючи описи природи, місцевих звичаїв та традицій народу.
- Подорож стає метафорою для пошуку істини, самоопанування та переживання духовного розвитку героїв.
- Подорож також показує жорстокість і небезпеки, які супроводжували життя козаків та їх почуття власної національної ідентичності.
6. Стиль автора у романі П. Куліша "Чорна рада" характеризується кількома особливостями:
- Живописні описи природи та місцевих краєвидів, які допомагають наочно уявити події та створюють атмосферу.
- Вживання народної мови та фольклорних елементів, що надає тексту автентичності та відтворює українську національну атмосферу.
- Використання художніх прийомів (порівняння, метафори, символи) для підсилення емоційного зв"язку з читачем.
- Присутність оповідача у творі створюється за допомогою вступу у внутрішній світ персонажів, розкриття їхніх думок та внутрішніх переживань.
7. Повернення Лесі і Петра Шраменка у романі символізує повернення до коріння, до національної самоідентифікації та самопізнання.
- Це олицтовує зв"язок героїв зі своєю рідною землею, традиціями та цінностями.
- Повернення Шраменків стає втіленням бажання народу зберегти свою національну самобутність та достоїнство серед змінюваного світу.
- Це також символізує бажання автора показати важливість самоідентифікації та самосвідомості для зростання нації.