1. Щоб лише не заважали, народ сам скує собі долю (М. Коцюбинський). 2. На обличчі матері пропікали сльози гарячі
1. Щоб лише не заважали, народ сам скує собі долю (М. Коцюбинський).
2. На обличчі матері пропікали сльози гарячі сліди, а також тужна пісня лилася із змученої душі (Григорій Тютюнник).
3. Чи це вовк самотній виє жалібним голосом, чи вітер гуляє верхів"ями смерек (Є. Гуцало).
4. Ріка домліває в зарослях, а день здається сивим і безсилим (В. Симоненко).
5. Поки сонце світить на землі, нехай роса напуває нам душу (Г. Світлична).
2. На обличчі матері пропікали сльози гарячі сліди, а також тужна пісня лилася із змученої душі (Григорій Тютюнник).
3. Чи це вовк самотній виє жалібним голосом, чи вітер гуляє верхів"ями смерек (Є. Гуцало).
4. Ріка домліває в зарослях, а день здається сивим і безсилим (В. Симоненко).
5. Поки сонце світить на землі, нехай роса напуває нам душу (Г. Світлична).
Космическая_Звезда 15
1. Цитируючи рядки з твору Михайла Коцюбинського "Щоб лише не заважали, народ сам скує собі долю", автор говорить про самостійність і відповідальність людини за своє життя. Він стверджує, що якщо не втручати себе в чужі справи, кожен має змогу створити свою власну долю. Таким чином, автор закликає людей відмовитися від зайвих втручань і почати самостійно визначати своє майбутнє.2. У цьому фрагменті з поезії Григорія Тютюнника "На обличчі матері пропікали сльози гарячі сліди, а також тужна пісня лилася із змученої душі", автор описує стан матері, яка переживає сильне емоційне навантаження. Її обличчя вкрите слідами гарячих сльоз, а її душа наповнена сумною піснею. Ці деталі сприяють передачі почуттів гіркоти та зневіри в житті.
3. В цих рядках з вірша Євгенія Гуцала "Чи це вовк самотній виє жалібним голосом, чи вітер гуляє верхів"ями смерек", поет використовує порівняння між вовком та вітром. Він задає питання, який саме звук залишається в слуховій пам"яті: жалібний голос вовка чи завмерлий вітером спів смерек. Це створює атмосферу таємничості і розмірковування про життя і самотність.
4. В цих строках з поезії Василя Симоненка "Ріка домліває в зарослях, а день здається сірим і безсилим", автор описує природні явища, які надають особливого настрою місцевості. Ріка, "домліваючи" у зарослях, створює м"який, приємний звук, а день, виглядаючи сірим і безсиллям, надає враження втрати енергії та незацікавленості.
5. Цитатою з твору Галини Світличної "Поки сонце світить на землі, нехай роса напуває нам душу", автор закликає нас цінувати моменти щастя і природних красот. Вона говорить про сонце, яке світить і дарує тепло, а роса, яка напуває душу. Ці образи символізують радість та благополуччя, і їх накликається зберігати й цінувати у нашому житті.
Ці цитати українських письменників виражають важливі філософські думки про самотність, життя, емоції та сприйняття природи, і показують різноманітність літературних образів, які щоденно зустрічаємо у нашому світі.