1. Я недавно блукав поза Уралом і благав Господа, щоб наша правда не зникла і наше слово не згасло (Т. Шевченко

  • 59
1. Я недавно блукав поза Уралом і благав Господа, щоб наша правда не зникла і наше слово не згасло (Т. Шевченко).
2. Я би втік в темний гай, щоб слухати, як лист шепоче до листя, а листя до квітів трави (О. Олесь).
3. Я розвіюю тугу думою, щоб завжди бути таким, яким мене вродила і обдарувала мати та світ (В. Симоненко).
4. Хай трава горить по осені, поля хай димлять чорним, але тільки та ж палітра просиняється, той обрій і та земля (В. Стус).
5. Немає біди і муки, яка була б сумніше, ніж сумно з-під сивих
Морской_Путник
39
вечірніх хмар по-осінньому журавлів латана (І. Франко).

Дані рядки є цитати відомих українських поетів. Кожен з них викриває велику силу слова та мови, яку вони використовують для вираження своєї думки та почуттів.

Перший рядок є цитатою від Тараса Шевченка. Він показує свою глибоку віру в правду і слово і свою небайдужість до майбутнього України. Шевченко блукає далеко від домівки, за Урал, але все ж благає Господа, щоб українська правда не зникла і щоб наша мова не згасла. Ця цитата виражає його патріотизм і його пристрасне бажання підтримати свою націю.

Другий рядок - це цитата від Олександра Олеся. Поет говорить про свою бажання втекти у темний гай, де він може послухати, як лист шепоче до листя, а листя до квітів трави. Ця цитата виразно описує його бажання зануритися у природу, знайти спокій і гармонію. Він демонструє велику любов до природи та її звуків.

Третій рядок - цитата від Василя Симоненка. Він говорить про свою бажання розвіяти тугу думою і завжди бути таким, яким його мати та світ його створили. Він висловлює упевненість в собі і свою внутрішню силу. Ця цитата підкреслює важливість самовідданості та акцентує увагу на нашому особистому розвитку і самоідентифікації.

Четвертий рядок походить від Василя Стуса. Він описує красу і могутність осені, коли трава горить, а поля димлять чорним. Він вказує на те, що навіть у найсумніші часи, коли все здається марним, є картина, яка просинається в нових, прохолодних кольорах осені. Це ознаменовує його віру в краще майбутнє і в його внутрішню силу.

П"ятий рядок - цитата від Івана Франка. Він говорить про неможливість уявити собі страждання чи біду, яка була б сумніше, ніж сумно з-під сивих вечірніх хмар по-осінньому журавлів латана. Ця цитата відображає глибоку тугу і трагедію, яку він відчуває від болю і цінностей життя, а також його сприйняття краси навколишнього світу.

Всі цитати показують, що поети використовують велику силу слова і мови, щоб виразити свої думки, почуття, бажання і співчуття. Вони використовують поетичні засоби, метафори та образи, щоб зачати у людей почуття, співчуття та збагатити їх уяву. Подані цитати можуть надихати нас на роздуми про красу мови, сили поезії та внутрішньої сили людини.