1. Яка була загальна кількість годин, витрачених швецем на пошиття 10 пар чобіт? 2. Яка середня кількість годин праці
1. Яка була загальна кількість годин, витрачених швецем на пошиття 10 пар чобіт?
2. Яка середня кількість годин праці, яку швець витримував на пошиття однієї пари чобіт?
3. Яка була середня вартість обміну однієї пари чобіт на ринку?
4. Який рівень ефективності праці має швець (суспільно нормальний, вищий за суспільний, нижчий за суспільний)?
5. Яка вартість була вироблена для 10 пар чобіт?
6. Яка реальна вартість 10 пар чобіт на ринку?
7. Яку вартість швець "заплатив" за вирішення протиріччя у його товарі?
8. На скільки більші були б втрати швеця, якщо він відмовився від обміну згідно з ринковою пропорцією?
2. Яка середня кількість годин праці, яку швець витримував на пошиття однієї пари чобіт?
3. Яка була середня вартість обміну однієї пари чобіт на ринку?
4. Який рівень ефективності праці має швець (суспільно нормальний, вищий за суспільний, нижчий за суспільний)?
5. Яка вартість була вироблена для 10 пар чобіт?
6. Яка реальна вартість 10 пар чобіт на ринку?
7. Яку вартість швець "заплатив" за вирішення протиріччя у його товарі?
8. На скільки більші були б втрати швеця, якщо він відмовився від обміну згідно з ринковою пропорцією?
Dobraya_Vedma 4
1. Щоб обчислити загальну кількість годин, витрачених швецем на пошиття 10 пар чобіт, ми повинні знати, скільки годин він зазвичай проводить на пошив однієї пари. Припустимо, що швець для пошиття однієї пари чобіт зазвичай затрачає \( n \) годин. Тоді загальна кількість годин \( N \), витрачених на пошив 10 пар чобіт, буде рівна \( N = 10 \cdot n \).2. Щоб знайти середню кількість годин праці, яку швець витрачав на пошиття однієї пари чобіт, ми можемо використовувати формулу \( \text{середня кількість годин} = \frac{\text{загальна кількість годин}}{\text{кількість пар чобіт}} \). Тут загальна кількість годин буде дорівнювати \( N \), яку ми вже обчислили, а кількість пар чобіт буде рівна 10, оскільки ми маємо 10 пар. Таким чином, середня кількість годин праці дорівнює \( \frac{N}{10} \).
3. Щоб визначити середню вартість обміну однієї пари чобіт на ринку, нам потрібна інформація про ринкову вартість однієї пари чобіт. Припустимо, ця вартість дорівнює \( p \) у гривнях. Тоді середня вартість обміну однієї пари чобіт дорівнює \( p \).
4. Щоб визначити рівень ефективності праці швеця, ми можемо порівняти його продуктивність з суспільно нормальним рівнем. Якщо швець витрачає менше годин на пошив однієї пари чобіт, ніж суспільно нормально, то його рівень ефективності вищий за суспільний. Якщо він витрачає більше годин, то рівень ефективності нижчий за суспільний.
5. Щоб визначити вартість, яка була вироблена для 10 пар чобіт, ми повинні знати, скільки коштує одна пара чобіт. Припустимо, ціна однієї пари чобіт дорівнює \( c \) у гривнях. Тоді загальна вартість, яка була вироблена для 10 пар чобіт, дорівнює \( 10 \cdot c \).
6. Щоб визначити реальну вартість 10 пар чобіт на ринку, ми повинні знати ринкову ціну однієї пари чобіт, яку ми позначили як \( p \). Тоді реальна вартість 10 пар чобіт на ринку буде рівна \( 10 \cdot p \).
7. Щоб визначити вартість, яку швець "заплатив" за вирішення протиріччя у його товарі, потрібно знати різницю між реальною вартістю на ринку (вартістю 10 пар чобіт на ринку, яку ми вже обчислили) і загальною вартістю, яку він отримав за виробництво (вартістю, яку ми також раніше обчислили для 10 пар чобіт). Ця різниця дорівнює \( 10 \cdot p - (10 \cdot c) \).
8. Щоб визначити, на скільки більші були б втрати швеця, якщо він відмовився від обміну згідно реальної вартості, потрібно порівняти реальну вартість 10 пар чобіт на ринку (яку ми вже обчислили) зі значенням загальної вартості, яку він отримав за виробництво (яку ми також раніше обчислили для 10 пар чобіт). Різниця між цими значеннями буде втратами швеця у випадку відмови від обміну згідно реальної вартості.