1. Яка частка інших нуклеотидів у молекулі ДНК, якщо гуанінові нуклеотиди складають 30% від загальної кількості?

Смурфик

57

1. Для розв"язання цієї задачі нам потрібно визначити частку інших нуклеотидів у молекулі ДНК, знаючи, що гуанінові нуклеотиди складають 30% від загальної кількості. Загалом, молекула ДНК складається з чотирьох типів нуклеотидів: аденіну (A), тиміну (T), гуаніну (G) та цитозину (C).

Оскільки гуанінові нуклеотиди складають 30% від загальної кількості, це означає, що сума відсотків інших трьох нуклеотидів (A, T та C) складає 70%. Розподілимо цей відсоток на три рівних частини для кожного з нуклеотидів, що не є гуаніном. Таким чином, кожний з них буде складати \(\frac{70\%}{3} = 23.\bar{3}\% \).

Отже, інші нуклеотиди у молекулі ДНК складають 23.\bar{3}\% кожен.

2. Щоб визначити маси білка та гена (ДНК), який його кодує, ми повинні знати кількість амінокислот у білку та масу кожної амінокислоти, а також масу нуклеотида.

За заданими даними, білок складається з 182 амінокислот. Маса кожної амінокислоти дорівнює 100 одиницям молекулярної маси (Mr). Таким чином, маса білка дорівнює \(182 \times 100 = 18,200\) одиницям молекулярної маси.

Маса нуклеотида дорівнює 345 одиницям молекулярної маси. Оскільки ген (ДНК), що кодує білок, складається з певної кількості нуклеотидів, ми повинні знайти цю кількість, враховуючи масу білка.

За формулою маси можна записати так: \(Mr_{білка} = Mr_{гена} \times n_{нуклеотидів}\), де \(Mr_{білка}\) - маса білка, \(Mr_{гена}\) - маса нуклеотида, \(n_{нуклеотидів}\) - кількість нуклеотидів у гені.

Ми знаємо, що маса білка \(Mr_{білка}\) рівна 18,200, маса нуклеотида \(Mr_{гена}\) рівна 345, тому ми можемо знайти \(n_{нуклеотидів}\):

\[18,200 = 345 \times n_{нуклеотидів}\]

Вирішимо це рівняння:

\[n_{нуклеотидів} = \frac{18,200}{345} \approx 52.8\]

І так, кількість нуклеотидів у гені становить приблизно 52.8.

3. Фотосинтез та хемосинтез є процесами, пов"язаними з отриманням організмами енергії та поживних речовин. Обидва процеси відбуваються в різних типах організмів і мають деякі спільні та відмінні ознаки.

Спільні ознаки:

- Фотосинтез та хемосинтез є процесами, які використовуються організмами для отримання енергії.
- Обидва процеси включають синтез органічних речовин, таких як глюкоза або інші вуглеводні сполуки.
- Оба процеси вимагають участі спеціальних пігментів, таких як хлорофіл у фотосинтезі та ферментів у хемосинтезі.

Відмінності:

- Фотосинтез відбувається у рослинах, альгах та деяких бактеріях, використовуючи енергію світла для перетворення вуглекислого газу та води на глюкозу та кисень. У хемосинтезі, навпаки, організми використовують різні хімічні речовини, такі як сульфід водню або сірка, для синтезу органічних речовин.

- Фотосинтез відбувається в спеціалізованих клітинних органах, які називаються хлоропластами, де знаходиться хлорофіл. У хемосинтезі пігменти можуть бути розподілені по всій клітині.

- Хемосинтез відбувається у бактерій, археїв та деяких амебоїдних організмах, тоді як фотосинтез є типовим для рослин.

4. Порівняння будови рослинної і тваринної клітин дає нам можливість визначити спільні та відмінні ознаки між ними.

Спільні ознаки:

- Обидві клітини мають клітинну мембрану, яка оточує і захищає їх внутрішні структури.

- У обох типах клітин є цитоплазма, розчин, в якому розташовані органели і хімічні реакції.

- Ядро, яке містить генетичну інформацію, присутнє як у рослинних, так і у тваринних клітинах.

- Рибосоми, які відповідають за синтез білків, знаходяться як у рослинних, так і у тваринних клітинах.

Відмінності:

- Рослинні клітини мають клітинну стінку, яка надає їм форму та структуру. Тваринні клітини не мають цієї клітинної стінки.

- Лізосоми, спеціальні органели для переробки відпрацьованих речовин, присутні у тваринних клітинах, але не в рослинних.

- Рослинні клітини мають хлоропласти, які відповідають за фотосинтез, а тваринні клітини їх не мають.

- Вакуолі, великі мембранні органели, що зберігають різні речовини, присутні у рослинних клітинах. В тваринних клітинах вони зустрічаються в меншій кількості та менших розмірах.

Загалом, рослинні та тваринні клітини мають багато спільних ознак, але також мають певні відмінності, що відображають їх адаптації до певних функцій та оточуючого середовища.