1. Які емоції викликають у Михайлика розмови про його матір і діда? 2. За що мати критикувала сина? А за що його

Таинственный_Рыцарь

46

1. Розмови про його матір і діда викликають у Михайлика сумні, печаль та ностальгію.

Коли він вспоминає свою матір, йому до сліз сумно: "Може, то він уникає тієї розмови, бо син, плачучим голосом, із слізами на очах каже: — Мені так сумно за мамою!" (Лемешко, Гуси-лебеді летять).

У розмові про діда Михайлик також відчуває сум і тоску: "Хвилин долає свою ностальгію Михайлик, бо дід про «хоробрих» людей говорив, а скажу щось і Михайлик — його серце намріяло горда за восвоєність" (Лемешко, Гуси-лебеді летять).

2. Мати критикувала Михайлика за його невдачі та нездатність забезпечити собі майбутнє.

Цитата, що характеризує критику матері: "Ти все і ні про що. З твоїми книжками не насуваєш хліба на стіл" (Лемешко, Гуси-лебеді летять).

Мати також хвалила Михайлика за його натхненність і мрії: "Спішу сказати, що Михайлик показав викликив віру в пожертвуванні любимої троянди" (Лемешко, Гуси-лебеді летять).

В цих цитатах видно, що Михайлик хоч і отримує критику від матері, але також стимулюється хвалами за свою творчість та чесні наміри.