1. Які образні речення можна скласти про Остраха, який під час свого мандрівництва розчаровується та відкриває, що його
1. Які образні речення можна скласти про Остраха, який під час свого мандрівництва розчаровується та відкриває, що його мрія загине без відома інших, тому він стискає тремтливі руки і закриває очі?
2. У цьому місці діє влада праці на землі, і все відбувається в ритмі, який здається спокійним, але насправді працюють з великою поспішністю, аби не втратити жодного зерна, оскільки поле дає врожай лише раз на рік.
3. Тим часом, нова хвиля наближається; він був впевнений, що встигне уникнути, але цього разу бризки піднялися вище і холодний потік обливає Твердовського від голови до п"ят.
4. Наскільки дика може бути груша?
2. У цьому місці діє влада праці на землі, і все відбувається в ритмі, який здається спокійним, але насправді працюють з великою поспішністю, аби не втратити жодного зерна, оскільки поле дає врожай лише раз на рік.
3. Тим часом, нова хвиля наближається; він був впевнений, що встигне уникнути, але цього разу бризки піднялися вище і холодний потік обливає Твердовського від голови до п"ят.
4. Наскільки дика може бути груша?
Morskoy_Shtorm 26
Ответы:1. Острах отправился в свое путешествие, полный надежд и мечтаний. Однако, каждый шаг его путь оказывался все более разочаровывающим, открывая безжалостную реальность, в которой его мечта, оказывается, может погибнуть, не привлекая к себе внимания других. Испытывая горечь разочарования, Острах сжимает дрожащие руки и закрывает глаза, чтобы уберечь себя от дальнейшего разочарования.
2. В этом месте царствует власть земли, и все происходит в таком ритме, который кажется спокойным, но на самом деле работа происходит с огромной спешкой, чтобы не потерять ни одной зернышки, так как поле приносит урожай всего один раз в год.
3. В то же время, новая волна приближается; Острах был уверен, что успеет уйти от нее, но на этот раз брызги поднялись выше и холодное течение омывает Твердовского от головы до пят.
4. В подводец, Терновий Листок мчался межи чуткими переляканими полями, небом веяли невмолимые вечерние звезды, а на шатрах спали скреплені силой намальовані пташки. Тим часом, вся сила Остраха сошлась в кулак, и его руки ужались от напряжения. Он был готов созерцать, что будет дальше и выдержать все неприятности, которые ему предстоят.