1. Які особливості композиції роману «До останнього подиху»? Чи можна виділити спогади старого про його минуле в окрему

Дмитриевич

46

1. Особливості композиції роману «До останнього подиху» полягають у розповіді про події з життя головного героя, його спогади про минуле, а також про його шлях до закритих дверей. Ці елементи інтегруються в єдиний сюжет, дозволяючи читачеві краще зрозуміти глибину переживань героя і відчути його емоції. У романі також можна виділити окрему сюжетну лінію, якою є спогади старого про його минуле. Це дає можливість заглибитися в його пам"ять та розповідь про ті події, які сформували його як особистість.

2. Лейтмотив твору - опис нелегкого шляху старого до закритих дверей - може нести символіку та викликати в читачів різні асоціації. Цей образ може символізувати перешкоди, з якими зіштовхнувся головний герой у житті, його пошук істини, пройдену ним дорогу до розуміння важливості своїх вчинків та подій. Також, цей образ може відображати постійний внутрішній бій із самим собою, прагнення до самоусвідомлення та внутрішньої зміни.

3. Події, зображені у романі «До останнього подиху», розташовані в хронологічному контексті. Починаючи з дитинства головного героя, розкриваються його життєві шляхи, які поступово приводять його до тоталітарної держави. Події в романі показують, як герой стикається з обставинами, які спричиняють його трагедію та формують його особистість. Спогади про його минуле пропонують глибше розуміння основних подій та призводять до особливих відкриттів про самого себе.

4. Біографія головного героя роману може бути переставлена в такому порядку: народження в радянському селі, дитинство та юність, втрата рідних в результаті політичних репресій, переміщення в інше місце, знайомство з коханою жінкою, втрата нею життя унаслідок трагедії тоталітарної держави, пошук у себе внутрішньої сили, шлях до закритих дверей. Біографія головного героя може розглядатися як втілення трагедії кримськотатарського народу в тоталітарній державі, оскільки її складові елементи відображають долю та страждання цього народу, а також їхню боротьбу за виживання та самовизначення.

5. Ім"я головного героя майже не згадується у романі. Читачі дізнаються його ім"я під час розкриття подій, коли головний герой зустрічає інших персонажів, які звертаються до нього особисто за ім"ям. Це надає можливість створити певну дистанцію між героєм і читачем, підкреслюючи його загальну символічність та універсальність як персонажа. Такий підхід дозволяє читачам більше ідентифікуватися з героєм, проживати його долю та відчувати його емоції.