1. Які з наведених факторів не вважаються основою співіснування та співпраці в полікультурному суспільстві?
1. Які з наведених факторів не вважаються основою співіснування та співпраці в полікультурному суспільстві? Не включаючи толерантність, плюралізм, дискримінацію, чи конкуренцію?
2. Як називається зміна соціального статусу, місця в соціальній структурі суспільства, чи перехід з однієї соціальної позиції до іншої, як у горизонтальному, так і вертикальному напрямку?
3. Вплив якого з цих соціальних явищ є однозначно негативним для суспільства? Упередження, відповідальність, стереотипи чи соціальна нерівність?
2. Як називається зміна соціального статусу, місця в соціальній структурі суспільства, чи перехід з однієї соціальної позиції до іншої, як у горизонтальному, так і вертикальному напрямку?
3. Вплив якого з цих соціальних явищ є однозначно негативним для суспільства? Упередження, відповідальність, стереотипи чи соціальна нерівність?
Mango 7
1. Основи співіснування та співпраці в полікультурному суспільстві включають толерантність, плюралізм, дискримінацію і конкуренцію. Однак, у зазначеному списку жоден з наведених факторів не може бути виключений, оскільки вони всі відіграють свою роль у розвитку і забезпеченні гармонійних взаємин між різними культурами і спільнотами.- Толерантність є основним принципом полікультурного суспільства, що передбачає повагу, прийняття та розуміння різних культурних, релігійних та етнічних груп. Це сприяє збереженню миру і взаєморозуміння між людьми з різних культур.
- Плюралізм вказує на наявність різних думок, переконань і поглядів у політичних, соціальних і культурних аспектах суспільства. Це дає можливість кожній групі індивідів висловлювати свої ідеї та почувати себе впевнено.
- Дискримінація є негативним явищем, яке перешкоджає рівноправному обговоренню і взаємовідносинам між різними культурами. Полікультурне суспільство прагне визнати рівність прав і можливостей для всіх без жодної форми дискримінації.
- Конкуренція є важливим фактором в економічному, соціальному і культурному розвитку. Вона спонукає людей до досягнення вищих результатів, прогресу і розширення своїх можливостей.
2. Зміна соціального статусу, місця в соціальній структурі суспільства або перехід з однієї соціальної позиції до іншої називається соціальною мобільністю. Ця мобільність може мати два напрямки:
- Вертикальна мобільність вказує на зміну соціального статусу в суспільстві від одного рівня до іншого. Наприклад, коли людина з низького соціального статусу піднімається до вищого статусу, або навпаки.
- Горизонтальна мобільність передбачає перехід з однієї соціальної позиції до іншої на тому самому рівні. Наприклад, коли людина змінює свою професію або місце роботи, але залишається на тому ж соціальному рівні.
3. Один з наведених соціальних явищ, який є однозначно негативним для суспільства, є соціальна нерівність. Соціальна нерівність посилюється, коли існує нерівний розподіл ресурсів, можливостей і привілеїв в суспільстві.
Це призводить до нерівності шансів, доступу до освіти, роботи, охорони здоров"я та інших сфер життя. Соціальна нерівність порушує справедливість і може призвести до появи напруги і конфліктів в суспільстві. Отже, соціальна нерівність є негативним фактором, який слід боротися із ним для створення справедливого і гармонійного суспільства.