1. Які заходи були прийняті Генріхом VIII для зміцнення держави та королівської влади? 2. Чому закони, що були введені

  • 61
1. Які заходи були прийняті Генріхом VIII для зміцнення держави та королівської влади?
2. Чому закони, що були введені Генріхом VIII для боротьби з жебрацтвом, отримали назву "кривавого законодавства"?
3. Як вплинув перехід до англіканства на владу у короля?
4. За що Єлизавету називали "улюбленицею народу"?
5. Чому Єлизавета приділила Френсісу Дрейку звання лицаря?
6. Як було знищено морську силу Іспанії?
7. Чому стосунки Єлизавети з парламентом погіршувалися протягом останніх років її правління?
Чайник
49
1. Генріх VIII вживав ряд заходів для зміцнення держави та королівської влади. Одним з таких заходів була Реформа духовенства, яка призвела до зменшення впливу Католицької церкви в Англії та утворення Англіканської церкви. Це дало Генріху VIII більшу контроль над церковними справами та майном, а також забезпечило йому можливість розлучитися зі своєю дружиною, що було важливим політичним кроком.

Додатково, Генріх VIII провів адміністративні реформи, зокрема, впровадив посади юстиціаріїв та інтендантів, які контролювали провінційну адміністрацію та утримання порядку. Він також покращив фінансову систему держави шляхом розширення обсягу королівського управління та збільшення податкових надходжень.

2. Закони, які були введені Генріхом VIII для боротьби з жебрацтвом, отримали назву "кривавого законодавства" через жорстокість та суворість заходів, що були вжиті проти жебраків. Закони накладали високі покарання на жебраків, включаючи відрубування вух або навіть смертну кару. Цей законодавчий підхід вважався кривавим тому, що кари були надто суворими та жорстокими.

3. Перехід до англіканства мав значний вплив на владу короля. Завдяки Реформі духовенства та створенню Англіканської церкви, Генріх VIII став главою церкви, що надавало йому додатковий релігійний авторитет. Цей перехід також дозволив Генріхові VIII забрати велику частину майна та багатств церкви, яке використовувалося для зміцнення королівської влади та впровадження соціальних та економічних реформ.

4. Єлизавету називали "улюбленицею народу" за кілька причин. По-перше, вона була популярною серед свого народу завдяки своїй сильній та енергійній особистості. Вона вміло маніпулювала своїм образом і публічними виступами, що сприяло підтримці та визнанню з боку народу.

Крім того, Єлизавета протягом свого правління здійснила ряд успішних політичних та військових рішень, таких як перемога над Іспанією та розвиток морської сили Англії. Ці досягнення сприяли її популярності серед народу.

5. Єлизавета приділила Френсісу Дрейку звання лицаря за його відвагу та успіхи у морських походах. Дрейк був відомий своїми захопленнями іспанських кораблів та відкриттям нових територій. Його взяття Іспанського супер корабля "Марія Галанта" та успішний обхід світу в 1577-1580 роках принесли йому славу. Єлизавета визнала його заслуги і нагородила його званням лицаря, що було великою честю та патріотичним визнанням.

6. Морська сила Іспанії була знищена завдяки успішним морським битвам, які вела Англія під командуванням людей, таких як Френсіс Дрейк. Дрейк зі своєю ескадрою успішно атакував іспанські кораблі та основні морські бази Іспанії, завдаючи їм великих втрат. Іспанська Армада, що була вислана проти Англії в 1588 році, зазнала великої поразки з боку англійського флоту і затонула в наслідок шторму. Це призвело до зниження морської сили Іспанії та зміцнення позицій Англії на міжнародній арені.

7. Стосунки Єлизавети з парламентом погіршувалися протягом останніх років її правління з кількох причин. По-перше, Єлизавета здійснювала суворий контроль над діяльністю парламенту та мала схильність до самоволі. Вона відмовлялася від затвердження більшості законопроектів, що пропонувалися парламентськими членами.

Крім того, релігійні розбіжності між Єлизаветою та парламентом також погіршували стосунки між ними. Єлизавета прагнула підтримувати релігійний компроміс та релігійну стабільність, тоді як частина парламентаріїв висловлювала бажання змінити релігійну політику королеви.

Крім того, пізніше в правлінні Єлизавети зросла опозиція в парламенті щодо проблем з успадкуванням трону. Єлизавета не мала прямих спадкоємців, і це викликало тривогу серед членів парламенту щодо майбутнього правління. Всі ці фактори призвели до погіршення стосунків Єлизавети з парламентом під час останніх років її правління.