1. Який був походження Мусават комітету? Які досягнення в його діяльності? 2. Як саме відбулося формування Курултай

Мандарин

44

1. Походження Мусават комітету
Мусават комітет був утворений в 1917 році в Азербайджані з метою боротьби за національну незалежність. Це була політична організація, яка об"єднувала різні політичні сили того часу, такі як "Туркестанське товариство", "Волі народу", "Мусават" і "Тюрк-Мусават". Головними активістами Мусават комітету були Мамед Емін-реза, Мирза Давуд-ишги и Мирза Мустафа, які вели інтенсивну пропагандистську діяльність серед населення Азербайджану.

Досягнення Мусават комітету
Мусават комітет виконав важливу роль у визволенні Азербайджану від колоніального гніту та у встановленні національної держави. Досягнення комітету полягали у наступному:
- Вони провели широкомасштабну агітацію та пропагандистську роботу серед азербайджанського населення, що допомогло залучити зі значні частини суспільства до національно-визвольних зусиль.
- Мусават комітет взяв участь у міжнародних переговорах та дипломатичних зустрічах з метою визнання Азербайджану як незалежної держави. Завдяки їхнім зусиллям, Азербайджан був визнаний багатьма країнами світу.
- Вони організували та провели Всенародний конгрес азербайджанців, де було ухвалено відповідне рішення про створення Азербайджанської Демократичної Республіки.

2. Формування Курултай та Кримської Народної Республіки
Курултай - це вищий представницький орган, який був утворений під час антимонархічної революції в Росії в 1917 році. Курултай сформувався на тлі масових протестів та демонстрацій в Криму, де висунули вимогу національної автономії та визнання кримськотатарського народу.

Кримська Народна Республіка була проголошена в Бахчисараї в 1917 році Курултаем. Це була республіка у межах федерації Росії, яка визнавалась як автономна область.

3. Порівняння процесів встановлення більшовицького режиму в УНР та Криму
Процес встановлення більшовицького режиму в Українській Народній Республіці (УНР) та Кримській Народній Республіці (КНР) був різним.

УНР:
- Більшовицький режим увійшов до УНР шляхом збройного повстання і комуністичної диктатури.
- Ініціатором та лідером установлення більшовицького режиму в УНР був Володимир Ленін.
- Радянська влада увійшла до Києва 25 січня 1919 року, що було початком більшовицького режиму в УНР.

Крим:
- У Криму формування більшовицького режиму було більш послідовним і запланованим.
- Лідерами більшовицького режиму в Криму були Шоленберг та Ланде.
- У червні 1918 року більшовики оголосили про створення Радянської Соціалістичної Республіки Таврида (пізніше - Кримська Автономна Радянська Соціалістична Республіка).

4. Радянська Соціалістична Республіка Таврида (Крим)
Радянська Соціалістична Республіка Таврида була оголошена 18 червня 1918 року. Це було деклароване утворення радянської держави в Криму, яке згодом перейшло в Кримську Автономну Радянську Соціалістичну Республіку.

Оголошення Радянської Соціалістичної Республіки Таврида відбулося після здобуття влади комуністами в Криму та встановлення їхнього контролю.

5. Відношення населення півострова до Кримської Народної Республіки
Більшість населення півострова не підтримала проголошення Кримської Народної Республіки з декількох причин.

По-перше, населення півострова було різноманітним з етнічного, культурного та релігійного точок зору, що призводило до розбіжностей у поглядах і інтересах. Багато російськомовного населення та інших етнічних груп не підтримували ідеї національної автономії, вважаючи, що це загрожує їхнім правам і статусу.

По-друге, були ікономічні та соціальні причини. Крим був залежним від імперії та мав багато економічних зв"язків з іншими регіонами Росії. Проголошення незалежності Криму створювало невизначеність та нестабільність, яка могла негативно вплинути на економіку та життя населення.

Нарешті, втручання з боку інших сил та політичних фракцій, які мали свої інтереси і вплив на півострів, теж могло вплинути на відношення населення до Кримської Народної Республіки.

Це лише загальні причини, і відношення населення може бути різним в залежності від конкретного контексту та соціального статусу окремих осіб.