1. Якою особливістю містер Хігінс приваблює усіх, хто шукає прихистку від дощу? 2. З яким мотивом Еліза Дулітл відвідує

Magnitnyy_Magnat

65

Відповіді на запитання про твір «Пігмаліон»:

1. Однією з особливостей містера Хіггінса, яка приваблює всіх, хто шукає прихистку від дощу, є його здатність передбачати зміни погоди і точність його прогнозів. Він може сказати, коли точно дощ впаде, яким буде його інтенсивність і як довго триватиме. Ця надійність Хіггінса робить його вельми корисним у тих часах, коли людям потрібен притулок від дощу.

2. Еліза Дулітл відвідує містера Хіггінса наступного дня з мотивом отримати від нього допомогу щодо свого акценту і вчорашньої події, коли вона зустріла Хіггінса і Х"юджа Дулітла. Вона має намір навчитися говорити пристойним чином, щоб відкрити для себе нові перспективи і можливості.

3. Хіггінса спонукає навчати Елізу саме виклик, який ставлять їй деякі люди - можливість перетворити просту квіткову дівчину в справжню леді. Хіггінс вбачає це як своєрідний експеримент і візію свого власного успіху.

4. У процесі навчання Еліза поступово починає проявляти себе як дуже працьовита і цілеспрямована студентка. Вона пильно слідкує за кожним вказівкою Хіггінса і старанно виконує всі завдання, незважаючи на важкості і вимоги. Її наполегливість і самовідданість здивовують навіть Хіггінса.

5. З тексту не випливає безпосередня вказівка про те, скільки часу пройшло до справжнього випробування Елізи на співбесіді в посольстві. Однак, з контексту можна зрозуміти, що Еліза мала недостатньо часу на підготовку і переживала перед цим випробуванням.

6. Експеримент містера Хіггінса можна вважати успішним з певною огляду. Хіггінс точно досяг своєї мети перетворення простої квіткової дівчини в елегантну і впевнену леді. Однак, успіх вимірюється не тільки зовнішнім перетворенням, але й внутрішньою зміною Елізи. У цьому аспекті результат експерименту є більш сумнівним.

7. Після успішного іспиту ставлення Хіггінса до Елізи не змінилося. Він продовжує до неї ставитися як до свого експерименту, а не як до рівнозначного індивіда. Він не бачить необхідності виконувати побажання Елізи або звертати увагу на її почуття.

8. Еліза приймає це ставлення містера Хіггінса з розчаруванням і обуренням. Вона розуміє, що добила своєї мети і виконала завдання, але вона більше не хоче бути простою лялькою у руках Хіггінса. Вона вимагає більшої самостійності і поваги до своєї особи.

9. Хіггінс, вражений обуренням Елізи, висловлює пропозицію щодо майбутнього, але вже в інших рамках. Він пропонує вести з ним спільну справу у сфері викладання мови, що дозволить Елізі вийти на новий рівень. Це пропозиція, із якою Еліза пересвідчується у своєму розчаруванні та розгубленості і відшкодовує розчарування Хіггінсу.

10. Після закінчення твору Еліза вирішує розпочати самостійне життя і звернутися до місіонерів. Вона віддає перевагу знайти своє місце в суспільстві, де її будуть цінувати належним чином, а не залежати від містера Хіггінса.