3. Яким чином відрізняється форма дрібної власності землі від форми феодальної власності? 4. Хто входив до верств

Добрая_Ведьма

37

3. Форма дрібної власності землі відрізняється від форми феодальної власності наступними особливостями:

- При формі дрібної власності земля належить безпосередньо до особи, яка володіє нею. При цьому земельні ділянки можуть бути невеликими, і кожна ділянка використовується особисто власником.
- Форма дрібної власності часто є результатом землеробської праці власника, який самостійно обробляє землю. Звичайно, це не єдиний спосіб отримання землі, але саме особиста праця грає важливу роль.
- Форма дрібної власності передбачає відсутність залежності власників від вищого ступеня власності, такого як феодал або пан. Власник самостійно контролює та використовує свою землю без прямого втручання з боку інших осіб.

4. Верствами панівного населення в Київській Русі були:

- Князі та інші члени князівських родин, які були володарями князівств та мали політичну владу.
- Бояри та інші представники заможних родин, які володіли значними земельними наділами та обіймали посади у княжій адміністрації.
- Дружинники, які були воїнами та супроводжували князя у битвах, а також отримували земельні наділи та інші привілеї.

5. До незалежних верств населення в Київській Русі належали:

- Володарі окремих племін, які зберігали свою незалежність і автономію і не підлягали основній княжій владі.
- Родові вожді та представники родових об"єднань, які мали власні земельні наділи і володіли певними політичними правами в рамках своїх об"єднань.

6. Галуззю економіки, яка була ведучою в Київській Русі наприкінці Х століття - у першій половині XI століття, була землеробство. Землеробство було основним заняттям і джерелом доходу для більшості населення. Основні культури, які вирощували, включали пшеницю, ячмінь, гречку, просо і виноград.

7. Найпоширенішими ремеслами в Київській Русі були:

- Ковальство, яке займалося виробництвом різного роду металевих виробів.
- Кераміка та гончарство, які виробляли глиняні посуд та інші вироби.
- Ткацтво та шевство, які займалися виробництвом тканин, одягу та інших текстильних виробів.
- Склоробство, яке виготовляло скляні вироби.
- Виробництво дерев"яних виробів, яке включало столярство, різьблення по дереву та інші види робіт з деревом.

8. Основними товарами, які руські купці вивозили за кордон, були:

- Мед та воск, які були наявні в значних кількостях через розвинену бджільництво в Київській Русі.
- Хутро та шкури худоби, такі як вовна, бобри, куниці та інші, які були розшукувані великим попитом у зарубіжних країнах.
- Вироби з дерева, включаючи дерев"яні посуд, меблі та інші вироби ручної роботи.
- Вишивки та інші текстильні вироби, які були відомі своєю красою та майстерністю виготовлення.
- Медичні трави та ліки, які були шанованими за їхніми лікувальними властивостями.