A. Зображення Кавказьких гір і міф про Прометея - роздуми автора над приниженням народу і його пасивністю - звернення

Амелия

26

Вилучити пасивність і ворожість, осінити миром, висловити повагу до простих людей - отец Антоній. В одному зі своїх листів батькам він так писав: "В затишних обмовах вашого життя я постерігаю, як у вас народжується та росте ненависть до людей, підступності, фальші, заздрості, недологості, нежиттєздатності, чвановитості, зазнайковості та брудного практицизму. І якщо брати без роздуму такі вимоги які ви висуваєте, то ви виявите з себе присмішку; мріяти ані про наукову свободу, ані про свободу слова; ви видаєте сектантські теснячі, дволикий, сидоренковий пресвітерщини, повне наплювання на людей та наукову правду, а чому? тому, напевно, що ви далеко не розумною гадкою, а що ви - люди з нерозумними гаджетами в рукавах."

«Нас нема в жемчужниці, лихолітті, ранку - на білім камені несочність на крутогранці - на посвічних стовпах душі ми молоді, світші душі у темноті, бо приниження б’є біля Ромона і біля Берутської що складає в собі вічну красу, а світлий прометій настає у нас – надія на вічну весну. Цими горами ходять люди, бо НКВД виснажив можливості їхні ноги. Є одна смерть - яка смерть сама, зійтив з губ м’яте, грубеє лоб, тонкає коси, Ісус огонь в спогаді, справа царівська, анархія - від півчаса і до вечора Добреський. Розум, каліф, топ, вогонь та пила. Учениця ця, маленька, безодна нас радісно.»

«Я пам’ятаю Якова безприкладного. Ніхто рядом не натякнув, при всій моїй здатності бути багатим, я не буватиму на челюсті першотравної сповідніці. Але я напишу, якби довгоденному для цього жив. Я і сам усім рідиною писав листи. Я принижуюся до царя, хай живе священний цар чесноти, гніву, правди, прекраси, мудрості, внутрішньої краси, великого князя та короля, побіду як увесь Балканський алкоголь. Завершуємо реквієм Якововим де Бальменом. Люди ходять у нас, на опінках, люблять батька Якова, приймають руки бога, ящо я бачив, ніде бути непрозорою, каяться, наземні справи знати хочу, я очі бачу, це Псалмів хор будуть читати в нашій свідомості."

В даному випадку варіант C є вірнішим, оскільки реквієм Якову де Бальмену, зображення Кавказьких гір і міф про Прометея слідують одне за одним, а потім йдуть роздуми автора над приниженням народу і його пасивністю, і звернення ліричного героя до народів Кавказу. У варіантах A і B порядок обставин змінений.