Чи можна вважати Просвітництво напрямом, що преобладав у певний період? Як вийшло поєднання Прсвітництва з класицизмом?

Los

37

Просвітництво - це культурно-освітній рух, який поширювався у Європі у 18-19 століттях. Головною метою просвітництва було просунення наукового знання, розумового розвитку та освіти серед людей. Цей рух став протиставленням феодалістичній та релігійній домінанті у суспільстві, в якому складалася нова буржуазна еліта.

Про наявність просвітництва як преобладаючого напряму в певний період можна говорити, оскільки саме в цей час дана ідеологія набула широкого поширення у суспільстві та змінила багато аспектів культури та освіти.

Послідовниками ідеології просвітництва були славетні освітивські діячі, такі як Вольтер, Дідро, Руссо, Єкатерина II та інші. Вони пропагували значення науки, розуму та освіти, спонукаючи людей до критичного мислення і сприяючи розвитку демократичних цінностей.

З появою класицизму просвітництво поєдналось, створивши нову освітню та культурну парадигму. Класицизм був характеризований строгою формою, закономірністю та класичними канонами. Натхненням для класицисти були давньогрецька та давньоримська культура, які вони вважали універсальними та ідеальними.

Однією з особливостей веймарського класицизму було поєднання класичних елементів зі специфічною німецькою національною своєрідністю. Веймарський класицизм з"явився в Німеччині в 18-19 століттях та був сильно пов"язаний з літературою та мистецтвом.

Основні риси веймарського класицизму включають в себе пошану до традицій, академічність, ідеальну красу, гармонію, окультуреність та універсалізм. Цей стиль вплинув на всі галузі мистецтва, включаючи літературу, живопис, скульптуру та архітектуру.

Отже, просвітництво та класицизм були певними аспектами культурно-освітнього руху у Європі 18-19 століть, які зміцнили один одного. Веймарський класицизм, з своїми характерними особливостями, став однією з виразних форм реалізації цих ідей в Німеччині.