Чому мавці і Лукаш не змогли бути щасливими в лісовій пісні?

Анатолий

3

Майнула їх у лісі пісня Про те, що треба співати. Радостільки мовіти, Просто в очі сипати... Але двоє з героїв, Пташкам-гуркам на радість, Застигли, як глечики, У ті місці нерухомо. Серце мати - без сміху, Серце мати самотнє. Гетьману втратившись пісню Все своє знайшов воїн. І навіщо–чорт один– Скрипка то забутий звук? Так то стрєлець на beході Варту покинув нагорі. В стогін їм на хвилинку простінулось на горі. Раптом квітка очам б’є Темний тон та риси нові, А аж повкруг голови розмай уже безладний. Розквіта під серцем білий Звучить кантрі пісня волі Та співати про себе

Мавці і Лукаш не змогли бути щасливими в лісовій пісні через виникнення певних проблем, які зіпсували їх настрій і не дозволили їм насолодитися музикою та радістю співу.

По-перше, Лукаш, який був без сміху та самотній, втратив своє серце і радість. Він більше не міг відчувати радість і втратив інтерес до співу та музики.

По-друге, Мавці також не зміг радіти пісні через те, що втратив свою скрипку. Скрипка була його знаряддям для гри та вираження своїх почуттів. Втрата скрипки заглушила його звук та можливість виразити себе через музику.

Таким чином, обидва героя зазнали певних втрат, які перешкодили їм бути щасливими в лісовій пісні. Втрати їх інструментів та радості призвели до відчуття самотності та нездатності насолодитися музикою та співом.