Для чого П. Полуботок і козацька старшина так змірковували про необхідність офіційного обрання гетьмана?

Скрытый_Тигр

34

Полуботка та козацьку старшину стурбувала проблема відсутності офіційно обраного гетьмана в українському козацькому війську. Вони розуміли, що без визнання козацької влади офіційними структурами, козацтво знаходитиметься у складних умовах, не матиме визначеної політичної сили та можливості відстоювати свої права та інтереси.

Офіційний обрання гетьмана мало б вирішити кілька проблем:

1. Політична представництво: З обранням гетьмана в особі П. Полуботка або іншої довіреної особи козацька старшина могла бути впроваджена в офіційні політичні процеси. Гетьман зміг би представляти інтереси козацтва перед іншими країнами та державами, укладати договори та вести переговори в умовах існування офіційного статусу.

2. Внутрішня стабільність: Обрання гетьмана давало можливість встановити систему управління в козацькому війську. За гетьманським ладом величезна кількість питань, пов"язаних з військовими та політичними питаннями, вирішувалися швидко та ефективно. Це забезпечувало стабільність та єдність в козацькому середовищі.

3. Залучення іноземних союзників: Офіційне обрання гетьмана давало можливість вести війну та брати участь у політичних процесах разом з іншими державами. Багато країн вважали неофіційне козацтво прихованою політичною силою. Гетьманський статус дозволив би залучити міжнародні союзники на першу спробу створити власну козацьку державу.

Оскільки П. Полуботок був відомим політиком та дипломатом, його обрання гетьманом було б вигідним як для самого Полуботка, так і для козацтва загалом. Його обрання гетьманом створило б умови для зміцнення козацької влади, політичної представницькості та залучення союзників у боротьбі за незалежність та права українського народу.