Концепция "нової драми" зародилася в початку XX століття як реакція на відхід від традиційної драматичної форми, що визначалася класичною структурою і канонічними правилами. Цілком нова культурно-історична ситуація, що склалася на початку XX століття, спонукала драматургів знайти нові способи вираження і трансформувати драматургію.
Поява "нової драми" була пов"язана з кількома ключовими чинниками, що вплинули на суспільне та культурне життя:
1. Соціальні зміни: Період зародження "нової драми" співпав зі змінами в суспільстві, такими як індустріалізація, модернізація та розширення міського життя. Ці зміни призвели до появи нових класів та соціальних структур, що потребували нового типу драматургії, що б більш точно відображала сучасний світ.
2. Вплив філософії та науки: Нові ідеї філософії, такі як екзистенціалізм та психоаналіз, а також наукові відкриття, які викликали революцію в природничих науках, вплинули на спосіб трактування світу та людського буття. Драматурги "нової драми" були зацікавлені у відображенні цих ідей через сюжети, персонажів та стиль трояндовання.
3. Експерименти з формою: Один з головних атрибутів "нової драми" - це експерименти з формою. Драматурги стремилися побити традиційні рамки загальноприйнятої драматичної форми, де-формалізували класичну структуру п"єси та експериментували з використанням різних видів мови, випереджаючих дійство всередині та навколо п"єси, нарушенні лінійності сюжету.
4. Пошук нового стилю: "Нова драма" влаштовувала пошук нового стилю драматургії. Велика увага приділялася використанню символів, образів та елементів неореалізму, що мали висловлювати внутрішній світ персонажів та смисли, ширший, ніж конкретна історія.
В результаті, "нова драма" значно розширила художні можливості театру та й не тільки, відкривши нові горизонти для письменника, актора та глядача перед пошуком нових моделей в галузі драматургії та сприяла розвитку культури в цілому. У кінцевому підсумку, "нова драма" стала важливою складовою соціально-культурного руху XX століття.
Загадочная_Луна 55
Концепция "нової драми" зародилася в початку XX століття як реакція на відхід від традиційної драматичної форми, що визначалася класичною структурою і канонічними правилами. Цілком нова культурно-історична ситуація, що склалася на початку XX століття, спонукала драматургів знайти нові способи вираження і трансформувати драматургію.Поява "нової драми" була пов"язана з кількома ключовими чинниками, що вплинули на суспільне та культурне життя:
1. Соціальні зміни: Період зародження "нової драми" співпав зі змінами в суспільстві, такими як індустріалізація, модернізація та розширення міського життя. Ці зміни призвели до появи нових класів та соціальних структур, що потребували нового типу драматургії, що б більш точно відображала сучасний світ.
2. Вплив філософії та науки: Нові ідеї філософії, такі як екзистенціалізм та психоаналіз, а також наукові відкриття, які викликали революцію в природничих науках, вплинули на спосіб трактування світу та людського буття. Драматурги "нової драми" були зацікавлені у відображенні цих ідей через сюжети, персонажів та стиль трояндовання.
3. Експерименти з формою: Один з головних атрибутів "нової драми" - це експерименти з формою. Драматурги стремилися побити традиційні рамки загальноприйнятої драматичної форми, де-формалізували класичну структуру п"єси та експериментували з використанням різних видів мови, випереджаючих дійство всередині та навколо п"єси, нарушенні лінійності сюжету.
4. Пошук нового стилю: "Нова драма" влаштовувала пошук нового стилю драматургії. Велика увага приділялася використанню символів, образів та елементів неореалізму, що мали висловлювати внутрішній світ персонажів та смисли, ширший, ніж конкретна історія.
В результаті, "нова драма" значно розширила художні можливості театру та й не тільки, відкривши нові горизонти для письменника, актора та глядача перед пошуком нових моделей в галузі драматургії та сприяла розвитку культури в цілому. У кінцевому підсумку, "нова драма" стала важливою складовою соціально-культурного руху XX століття.