Погляди на нотний приклад 2 (с. 30). Зверни увагу на запис акцентів і знаків артикуляції біля нот. Серед них

Yantar_2334

62

Композитору потрібне різноманіття акцентів і знаків артикуляції для того, щоб передати різні відтінки виразності і емоційності музики. Кожен акцент та знак артикуляції мають свій власний характер і впливають на музичну фразу і ритмічні особливості.

Наприклад, акцент (>) надає ноті сильний і виразний звук, що може бути використано для виділення важливих мелодійних фраз або солістичних партій. Акцент сприяє створенню специфічного ритмічного шаблону, змінюючи довжину нот та розташування акцентованих нот у метру.

Знаки артикуляції, такі як стакато-розривисто (·) і портато-легкий акцент (-), можуть використовуватися для додавання артикуляційного ефекту до музичної фрази. Вони впливають на спосіб виконання нот, додаючи розриви між звуками або легкий акцент до виконання.

Знак sf (сфорцандо-внезапний акцент) вказує на несподіваний і різкий акцент, який може використовуватися для створення драматичного ефекту або для передачі сили і виразності у виконанні.

Усі ці різноманітні акценти і знаки артикуляції впливають на ритмічні особливості музики, створюючи різні ритмічні фігури та ефекти. Вони додають виразність, динаміку і розмаїття до музичного виконання, сприяючи формуванню особливого стилю твору та передачі почуттів композитора. Завдяки цьому інтерпретація музики стає більш живою і емоційною для слухача.

Отже, різноманітність акцентів і знаків артикуляції є важливою частиною музичного виразу та ритмічного характеру музики, допомагаючи передати індивідуальність кожного твору та емоційність його виконання.