Проаналізуйте еволюцію характеру головних персонажів в п єсі Пігмаліон . Які аспекти їх характеру залишаються

Luna_V_Omute

49

П"єса "Пігмаліон" була написана Джорджем Бернардом Шоу і вперше поставлена у 1913 році. Ця п"єса пройнята важливими моральними та соціальними темами. Вона розповідає про перетворення Флоренс Найтінгейл (Ельза Дулітл), безграмотної квіткарки з покривницького лондонського району, в елегантну й витончену господиню і надійну жінку.

Ельза Дулітл - один із головних персонажів, яка претерпіває найбільші зміни у своєму характері. На початку п"єси вона є простолюдиною з грубим поводженням та грубим мовленням. Вона не знає, як правильно вести себе в громадському середовищі та не має елементарних манер. Проте, під впливом професора Генрі Хіггінса, вона поступово починає набувати нові знання та навички. Завдяки інтенсивним урокам етикету та фонетики, Ельза змінює свою зовнішність і мову, навчається говорити без акценту та вести себе з гідністю.

Однак, разом із зростанням соціальної статусу Ельзи, починаються виходити на поверхню різні аспекти її характеру. Вона прагне незалежності та визнання своєї особистості, вона не хоче бути просто маріонеткою в руках професора Хіггінса. Це можна побачити в її боротьбі за свої права і незалежність, коли вона відмовляється повернутися до попереднього життя після закінчення експерименту.

Нестабільне начало в спілкуванні Хіггінса та Ельзи поступово переростає в уважне стосунки, сповнені поваги та взаєморозуміння. Цей аспект змінюється взаємодією персонажів та їхнім впливом один на одного. Ельза починає розуміти себе як незалежну та цінну особистість, а Хіггінс розуміє свою власну вразливість та починає відчувати симпатію до Ельзи.

Також, важливим аспектом еволюції характеру в п"єсі є зміна сприйняття суспільними нормами. Наприклад, на початку п"єси характери персонажів оцінюються відповідно до їхнього суспільного статусу. Проте, в ході п"єси, аудиторія розуміє, що суспільне положення не може визначати характери людей. За час дії п"єси, слухачі спостерігають зміни в характерах героїв, їхню самооцінку та сприйняття своїх можливостей.

Отже, п"єса "Пігмаліон" демонструє еволюцію характерів головних персонажів. Ельза Дулітл починає як простолюдина з низьким статусом, але завдяки своїй визначності і натхненню прогресує як особистість. Сучасній аудиторії п"єси демонструється, що для реалізації свого потенціалу необхідна самоформування та віра в свої сили, незалежно від соціального походження та переваг.

Цим п"єса дає важливий соціальний коментар, що характер не обмежений соціальним походженням, а може змінюватися і становитися стійким завдяки самозвитуванню, навколишньому впливу та врахуванню особистих цінностей.