Ранкова пора розвиває свої крила, роз єднує колоскові поля, водні млини і лісові дуби. Дерева тяжко прокидаються після
Ранкова пора розвиває свої крила, роз"єднує колоскові поля, водні млини і лісові дуби. Дерева тяжко прокидаються після короткої сплячки влітку, збивають надлишкову вологу, співаючи галасливим птаством. Як це приємно! Коні легко шмигають дорогою, в то ж саме рухаються до роси, розгортаються далі від берега.
Вихрь_2251 57
Цей вірш, написаний майстерним пером поета, описує відкриття нового дня - ранкову пору. Він втілює красу природи, звуки і образи, які переносять нас в природне оточення.В початкових рядках поет описує, як ранкова пора пробуджує природу, "розвиває свої крила". Тут можна зрозуміти, що автор має на увазі розкладання квітів, які відкриваються вранці.
Далі поет згадує колоскові поля, водні млини і лісові дуби. Це може бути посиланням на різні елементи природи, які прокидаються від сну. Колоскові поля можуть символізувати розквіт жита чи інших злаків, водні млини - розквіт водних рослин, а лісові дуби - пробудження дерев після сплячки.
Далі поет описує, як дерева після короткого літнього сплячку прокидаються, "збивають надлишкову вологу, співаючи галасливим птаством". Тут автор описує, як дерева віддаляють лишню вологу через свої листки і випускають цей звук, який можна уявити як пісню галасливих птахів.
В останньому рядку, поет згадує, як коні шмигають дорогою, "рухаються до роси, розгортаються далі від берега". Це може означати, що коні рухаються зранку, коли ще є роса на траві, і віддаляються від річки або берега, можливо, залишають розлогі поля, щоб пройти по своїх справах.
Цей вірш прекрасно передає активне і жваве образи пробудження природи вранці. Він показує нам, як природа оживає після ночі, надаючи нам почуття свіжості і життєвої енергії.