Що за буква була використана з давніх часів і ніщо не заважало їй? Вона відчувала себе власною серед алфавіту, як сарна
Що за буква була використана з давніх часів і ніщо не заважало їй? Вона відчувала себе власною серед алфавіту, як сарна на лісовій поляні. В ній були елементи старовинної готики, легенди, поганських символів, диригента варти і магічних знаків праслов"ян. Безликі фігляри налякались, можливо, тому що вона нагадувала їм про великих володарів з їх гербами і заповітами. Потім над українською мовою насунулась печальна фата, виївся грім, і дикі урагани розбурхали наш домашній вогняний круг. Люди голосно окрикували
Храбрый_Викинг 17
Та буква, про яку йдеться в умові, це буква "ї". Вона є однією з унікальних літер української абетки.Подивімося, чому саме "ї" була особливою і неперешкодженою з давніх часів. "Ї" має в собі елементи старовинної готики, легенди, поганських символів, диригента варти і магічних знаків праслов"ян. Вона виділялась українськими гербами і заповітами великих володарів. Ще одна особливість "ї" полягає в тому, що вона використовується для позначення дифтонгу /ji/, яке не зустрічається у багатьох інших мовах.
Згадані у тексті безликі фігляри, мабуть, були налякані "ї" тому, що вона була символом визначеності і належності до української культури. Простір належав їй, як сарні на лісовій поляні.
Але потім над українською мовою насунулась печальна фата. Грім виївся, і дикі урагани розбурхали наш домашній вогняний круг. Тут автор описує тяжкі часи, коли українська мова та українська культура перебували під загрозою та пригніченням.
Таким чином, буква "ї" є символом національної самобутності і визначності української мови. Вона представляє давні значення, належить до культурної спадщини та є унікальною у лексиконі алфавіту.