В творі Л. Костенко Чайка на крижині і крила , знайти та перефразувати наступні стилістичні прийоми: - Переносне вираз

Yagnenok

66

В творі Л. Костенко "Чайка на крижині і крила" можна знайти наступні стилістичні прийоми:

1) Переносне вираз (метафора): Метафора – це перенесення значення слова на інший об"єкт або поняття. В творі ми можемо побачити такий приклад: "Небо в блискавках" - ця фраза використовується для опису незвичайної краси заходу сонця, переносячи характеристику блискавок на небо.

2) Виразне звертання: Виразне звертання – це використання слів або висловів для привернення уваги до адресата. У творі можна знайти таке виразне звертання: "О, морозю, жорстокий!" - автор звертається до морозу, використовуючи звертальну форму "морозю", щоб виразити свої почуття.

3) Риторичне запитання: Риторичне запитання – це запитання, на яке немає потреби отримувати відповідь, оскільки його мета полягає у звертанні уваги слухачів до певного моменту. У творі можемо побачити приклад риторичного запитання: "І хто смів би тут перейти ріку?" - автор ставить запитання, наводячи на думку про небезпеку переходу ріки.

4) Повтор: Повтор – це використання одного й того ж слова або вислову з метою підкреслити його важливість або створити ефект. У творі можна знайти такий повтор: "Ось час в студенти ночей з днім змагатись". Автор цим повтором підкреслює напруженість і нестачу сну у студентів.

5) Анафора: Анафора – це повторення одного й того ж слова або виразу на початку речень абзацу або стихотворення. У творі можемо знайти наступну анафору: "Там, де... Там, де...". Цим автор створює ефект посилання на певне місце або стан.

6) Окличне речення: Окличне речення – це речення, яке виражає почуття за допомогою окличного знака. У творі можна знайти таке окличне речення: "О, блаженною ти годиною!" - автор виражає своє захоплення і радість від певного моменту.

Таким чином, в творі Л. Костенко "Чайка на крижині і крила" зустрічаються такі стилістичні прийоми: переносне вираження, виразне звертання, риторичне запитання, повтор, анафора та окличне речення. Використовуючи ці прийоми, письменниця створює особливу атмосферу та підсилює емоційне сприйняття тексту.