Яке принципове положення життя мав Дон Кіхот? Якими рисами можна охарактеризувати мандрівного лицаря в якості

Золото_398

59

Дон Кихот, головний герой однойменного роману Мігеля де Сервантеса, втілив у собі певні принципові положення, які насильно спрямовували його життя. Перш за все, Дон Кихот прагнув до реалізації своїх романтичних ідеалів, віддавав перевагу власній уяві над реальністю, залишаючись в своєму вигаданому світі. Він бачив себе лицарем, оберігаючим слабких і виправляючим направо й наліво. Таке положення життя віддзеркалювало його романтичну натуру та бажання боротися зі злом у світі, де зло перемагало над добром.

Крім того, мандрівний лицар Дон Кихот також виявляв ознаки гуманізму, який є характерною рисою епохи Відродження. Він багато читав і осмислював світову класичну літературу, віруючи в їхнє впливове значення для формування справжньої людини. Крім того, він виявляв милосердя до одиноких та убогих, віривши, що любов і благородство повинні бути головними прагненнями кожної людини.

Узагалі, Дон Кихот може бути вважаний справжнім представником гуманізму в епоху Відродження, бо він відмовився визнавати світ таким, яким його бачила оточуюча його дійсність. Він намагався бачити у всіх аристократичну красу і благородство, прагнув зробити світ милішим та прекраснішим завдяки своїм вчинкам. Він вперто прагнув змінити світ на краще, не зважаючи на кмітливість і розум його оточення.

З цієї точки зору, Дон Кихот можна охарактеризувати як борця за справедливість, гідність, ідеали і благородство, що робить його експериментом гуманістичних цінностей того часу. Це показує, що він нешаблонно діяв і не підкорявся стереотипам та нормам, важною рисою гуманістичного мислення.

Як бачимо, Дон Кихот персоніфікує риси героя Гуманізму - людини з вихованням, людяності і чуття відповідальності перед суспільством та окружнім світом. Він став символом сміливості виходити за межі розумного, переконаний, що життя має смисл і красу.