Які особливості характеризували становище селян підросійської України у період 1910-1914 рр.? а) як селяни були

Yaponec_980

44

а) Обмеження прав селян на покинення общини
У період 1910-1914 рр. селяни підросійської України були суворо обмежені у своєму праві покинути общину. Це обмеження було зумовлене системою обов’язкової роботи за общинними землями, де кожен селянин був зобов’язаний працювати на спільній землі та ділити врожаї з іншими членами общини. Така система утруднювала можливість самостійного розвитку селян та перешкоджала їх вільному вибору місця проживання.

б) Збільшення соціального розшарування серед селян
У зазначений період спостерігалося збільшення соціального розшарування серед селян. Багаті селяни, які мали більше землі та ресурсів, ставали ще заможнішими, тоді як бідні селяни залишалися в скрутному становищі. Це спричиняло розрив між верствами селян та відображало нерівномірний розподіл землі та багатства серед них.

в) Розвиток хуторського господарства
У зазначений період також спостерігався розвиток хуторського господарства серед селян. Хутори – це відокремлені земельні ділянки, де проживали окремі родини, які володіли власною землею та господарством. Цей тип господарства дозволяв селянам мати більшу автономію у господарюванні та розвитку свого господарства.

г) Виконання зобов’язань перед колишніми поміщиками
Селяни підросійської України у зазначений період також дотримувалися зобов’язань перед колишніми поміщиками. Це стосувалося сплати певних податків, обов’язкової роботи на поміщицьких землях та інших форм залежності від поміщиків. Незважаючи на певні зміни в суспільстві, селяни продовжували виконувати обов’язки перед колишніми власниками землі.

д) Отримання землі після ліквідації поміщицького землеволодіння без викупу
Після ліквідації поміщицького землеволодіння без викупу селяни отримували можливість володіти землею, яка досі належала поміщикам. Це дозволяло селянам створювати власні господарства, розвивати землеробство та забезпечувати себе та свої сім’ї продовольством. Ліквідація поміщицького землеволодіння без викупу відігравала важливу роль у зміцненні позицій селянству та розвитку сільського господарства в цей період.