Які особливості виявила політика термідоріанського конвенту та директорії (велика французька буржуазна революція)?

Сердце_Океана

70

Під час Великої французької буржуазної революції (1789-1799) відбулись декілька етапів політичних перетворень, включаючи термідоріанський конвент та директорію. Обидва ці етапи мали свої особливості.

Термідоріанський конвент (1794-1795) був періодом революційної термінації і позначив кінець Ради Правління, створеної в рамках культурно-політичної єдності проти монархії. Політика термідоріанців характеризувалась деклараціями про відновлення демократичних прав, але з обмеженням політичних свобод і революційних настроїв. Також вони провели реакційні заходи, щоб пригнічувати його громадянську активність:

1. Відновлення булевої свободи: Термідоріанці скасували закон про максимальні ціни і відновили свободу підприємницької діяльності. Це сприяло загальному підвищенню цін та зростанню соціального нерівня.

2. Придушення якобінських законів: Термідоріанські лідери прагнули гарантувати стабільність і позбутися радикалізму, пов"язаного з якобінцями. Їх закони були переглянуті і за ідеологічним, і за практичним принципом.

3. Політичні репресії: Було запроваджено переслідування політичних опонентів, які підтримували якобінські ідеї. Багато революційних лідерів були вигнані, або були убиті під час "білого терору", який привів до загальної політичної репресії та беззаконня.

Далі, наступив період Директорії (1795-1799). Основні особливості цього етапу були наступні:

1. Перевага буржуазії: Влада Директорії лежала в руках буржуазії, яка сформувала Раду П"ятиста. Це було пов"язано з поступовим віддаленням влади від робітничого класу та зміцненням позицій буржуазії.

2. Стабільність і дахофілія: Директорія прагнула встановити стабільність в країні після років революційного хаосу. Вони намагалися протидіяти новим соціальним лихам, а також зміцнювали армію, щоб забезпечити безпеку країни.

3. Французькі досягнення: В цей період Франція зайняла впливову позицію у Європі, завдаючи поразку ворогам та розширюючи свої територіальні кордони.

4. Конфлікти та нестабільність: Директорія також була періодом політичних конфліктів та внутрішніх протиріч, спричинених боротьбою за владу між фракціями.

Отже, політика термідоріанського конвенту та директорії була складної та суперечливою. Вони намагалися утримати революційні настрої, одночасно забезпечуючи стабільність та додержуючи інтереси буржуазії. Проте, влада Директорії також зазнала краху, в результаті чого до влади прийшов Наполеон Бонапарт.