Які ознаки адаптованості горобця домашнього до його середовища існування можуть бути визначені? 1. одинство органів

Алла

9

Горобець домашній - це вид птаха, який пристосувався до життя в близькому оточенні людей. Він змінив свої фізіологічні та поведінкові риси, щоб вижити у міському середовищі. Отже, деякі ознаки адаптованості горобця домашнього до його середовища існування можуть бути наступними:

1. Одинство органів управління: Горобці домашні мають добре розвинуту мускулатуру та нервову систему, що дозволяє їм здійснювати точний контроль над рухами свого тіла. Це допомагає їм маневрувати серед будівель та пристосовуватися до різних умов.

2. Одинство конечностей: Горобці домашні мають підготовлені для ходьби лапи, що дозволяє їм безпекно рухатися по землі. Вони також мають дуже крихкі кістки, що зменшує їх масу і полегшує польот.

3. Наявність оптичних органів: Горобці домашні мають добре розвинені очі, що дозволяє їм спостерігати навколишнє середовище і виявляти потенційну їжу або небезпеку.

4. Наявність органів літання: Горобці домашні мають крила, спеціально пристосовані для польоту. Їх крила обладнані пір"ям, яке створює підйомну силу, що допомагає горобцю догоджати у повітрі. Крила також дозволяють горобцю швидко міняти напрямок польоту, щоб уникати небезпек.

Отже, горобець домашній має ряд фізіологічних та анатомічних ознак, що роблять його більш адаптованим до життя у міському середовищі. Ці ознаки дозволяють горобцю впоратися з викликами, які йому ставить його оточення.