Які причини, на Вашу думку, зумовили таку характеристику Михайлом Грушевським українського історика князя Святослава

Мистер

32

Михайло Грушевський, в своїх дослідженнях і працях з української історії, розглядав князя Святослава як давньоруського спартанця та першого запорозького козака на київському троні. Щоб зрозуміти причини, які зумовили таку характеристику, потрібно звернутися до основних аспектів життя князя Святослава, його військових здобутків і політичних діянь.

1. Воєнні здобутки: Князь Святослав відомий своїми визначними воєнними подвигами та навичками стратега. Він очолював великі військові походи проти ворогів Київської Русі, здобуваючи перемоги і встановлюючи свою владу на територіях, що раніше належали до інших племен та княжеств. Така мужність і завзятість, які проявляв князь Святослав у битвах, породили асоціації зі спартанськими воїнами, відомими своєю дисципліною й безкомпромісним підходом до воєнної справи.

2. Запорозькі козаки: Михайло Грушевський бачив далеко в минуле і відніс князя Святослава до запорозьких козаків, які стали символами вільної незалежної боротьби. Запорозькі козаки славилися своєю незалежністю, героїзмом і відданістю волі. Аналогія з князем Святославом, який також прагнув до волі і самостійності, допомагає зрозуміти Грушевського у тих вимірах, в яких він контекстуалізував подвиги князя української історії.

3. Роля на київському троні: Михайло Грушевський бачив у князі Святославі не просто українського правителя, а першого козацького правителя на київському троні. Це було пов"язано із спробами Грушевського утворити козацький державний устрій українського народу. Він намагався побачити у ранніх історичних початках козацького руху його елементи та насаджувати на них ідею національного визволення. Отож, він з цього погляду бачив у Святославі пророка і першопрохователів козацтва.

Отже, причини, які зумовили в Михайла Грушевського таку характеристику Святослава, - це воєнні успіхи, асоціації зі спартанськими воїнами, внесок у формування українського козацтва, а також його бажання створити образ волелюбного та незалежного князя. Всі ці фактори утримуються у контексті Грушевського як історика та його підходу до вивчення української історії.