Які соціальні групи втрачають своє значення в українському суспільстві до кінця 1930-х років? а. особи, що займаються

Muzykalnyy_Elf

21

До кінця 1930-х років в українському суспільстві втрачали своє значення соціальні групи або групи осіб, що займаються певним видом діяльності. Детально розглянемо всі варіанти і обгрунтуємо, чому саме ці групи втрачали своє значення.

а. особи, що займаються підприємницькою діяльністю, інтелігенція, духовенство:
У період індустріалізації та колективізації, які пройшли в Україні в 1930-х роках, радянська влада активно протиставляла селянство, робітничий клас та будування соціалістичного суспільства проти підприємницького класу та інтелігенції, які сприймалися як ворожі елементи. Ця політика була частково обґрунтована ідеологією комунізму, яка ставила критичну оцінку приватній власності та ринковій економіці. Таким чином, особи, що займалися підприємницькою діяльністю, інтелігенція та духовенство, як представники буржуазії та релігійної ієрархії, втрачали своє значення у складі українського суспільства.

б. духовенство, селяни, які мають селянське володіння, промисловці:
У період колективізації в Україні радянська влада прагнула розподіляти землю, що належала селянам-власникам, серед колективу. Це призводило до позбавлення селянського населення їхньої власності та залежності від колективу. Таким чином, селяни, які мали селянське володіння, втрачали своє значення як самостійна соціальна група. Для духовенства також настав час репресій, оскільки комуністична влада, пропагуючи атеїзм, придушувала релігійну діяльність. Промисловці також ставилися з підозрою іноді, оскільки їхні виробничі підприємства можна було розглядати як елемент "буржуазної" економіки.

в. промисловці, селяни, які мають селянське володіння, особи, що займаються підприємницькою діяльністю:
У цьому варіанті перераховані ті ж самі соціальні групи, що втрачали своє значення, які були згадані у попередньому пункті (б). Існуюча економічна та політична система в Україні в ті роки спрямовувала на підтримку колективізації та індустріалізації, тому елементи, які сприймалися як буржуазні та протидіючі соціалістичній будівництву, втрачали своє значення.

г. особи, що займаються підприємницькою діяльністю, наймані робітники, духовенство:
В цьому варіанті наймані робітники, особи, що займаються підприємницькою діяльністю та духовенство, втрачали своє значення. Радянська влада пропагувала ідеал комунізму, де підприємницька діяльність і приватна власність втрачали своє місце на користь колективної власності. Таким чином, особи, працюючі на підприємствах, становили частину робітничого класу, який, в свою чергу, мав ставитися сприятливіше до централізованої економічної системи. Умови для функціонування приватного бізнесу ставилися під загрозу. Духовенство також зазнало репресій внаслідок пропаганди атеїзму. Впродовж 1930-х років були проведені акції державної ідеологізації та релігійних репресій, що призвели до засудження і пригнічення духовенства.

Отже, до кінця 1930-х років українське суспільство втрачало соціальні групи, що займалися підприємницькою діяльністю, інтелігенція, духовенство, а також селяни, які мали селянське володіння та промисловці, і наймані робітники. Це було наслідком політики радянської влади в той період, яка спрямовувалася на побудову соціалістичного суспільства і розподіл ресурсів та власності у рамках колективізації та індустріалізації.