Які відмінності між лисицею полярною та фенеком можуть бути відзначені з точки зору ширини та вимірів їх екологічних

  • 12
Які відмінності між лисицею полярною та фенеком можуть бути відзначені з точки зору ширини та вимірів їх екологічних ніш, зокрема 1. Просторової ніші 2. Трофічної ніші 3. Часової ніші?
Oksana
52
Лисиця полярна та фенек - це два види лисиць, які пристосувалися до життя в різних середовищах та мають ряд відмінностей в їх екологічних нішах.

1. Просторова ніша:
Лисиця полярна (Vulpes lagopus) живе в арктичних регіонах, де середовище досить суворе і холодне. Вона пристосувалася до життя в сніжних масивах та льодовиках. Її просторова ніша може бути ширше, оскільки вона здатна пересуватися на великі відстані для пошуку їжі та уникнення хижаків.

Фенек (Vulpes zerda) живе в пустелях південної частини Сахари. У пустелях доступність ресурсів обмежена, тому фенек має меншу просторову нішу порівняно з лисицею полярною. Він веде кочовий спосіб життя та активно пошукує їжу в обмеженому середовищі.

2. Трофічна ніша:
Лисиця полярна є всеїдна. Вона полює на маленьких ссавців, птахів та рибу, а також харчується ягодами та травою. Її харчова база досить різноманітна, що дає їй можливість використовувати різні джерела їжі, зокрема, використовувати рештки від полювання інших хижаків.

Фенек є хижаком, спеціалізованим на полюванні на дрібних гризунів та комах. Його харчова база обмежена і залежить від доступності цих видів живих організмів у пустелі.

3. Часова ніша:
У зв"язку зі своїми природними середовищами, лисиця полярна та фенек мають різну активність протягом дня. Лисиця полярна більш активна вночі та в ранкових годинах через свою адаптацію до арктичних умов. Навпаки, фенек є пустельним видом, який більш активний вранці та ввечері, оскільки це є максимально прохолодні часи дня в пустельному середовищі.

Отже, з точки зору ширини та вимірів екологічних ніш, лисиця полярна та фенек можуть бути відзначені за їх просторовою нішою, різноманітністю харчових джерел, а також активністю протягом дня. Ці відмінності дозволяють кожному виду ефективно функціонувати в своєму природному середовищі.