Яким був підхід просвітителів до усної народної творчості? Що Гете вважав важливішим як автор балади Вільшаний король
Яким був підхід просвітителів до усної народної творчості? Що Гете вважав важливішим як автор балади "Вільшаний король": дитячі страхи та захоплення фольклором чи доросле, раціональне сприйняття світу з погляду просвітителя-письменника? Які обмеження раціоналізму відображається у сюжеті балади?
Donna 29
Просвітницький підхід до усної народної творчості характеризувався прагненням освічених людей до систематичного збору, дослідження та фіксації народних творів. Просвітники вважали, що народна творчість має вагому цінність як носія народної мудрості, традицій та культури. Вони прагнули зберегти та зафіксувати фольклорні твори, а також досліджували їх природу та співвідношення з народною психологією та історичними умовами.Щодо балади "Вільшаний король" Йогана Вольфганга Гете, автор звертав особливу увагу на дитячі страхи та захоплення фольклором. У цьому творі Гете досліджує світ дитячого сприйняття, розкриваючи внутрішній світ дитини, її стосунки з реальністю та наявність фантастичних образів у її уяві. Гете підкреслював значення вільної творчості, захоплення дитячого духу й уяви, а не раціонального підходу до сприйняття світу. Таким чином, Гете вважав, що важливішим є дитячі страхи та захоплення фольклором.
У сюжеті балади "Вільшаний король" також проявляються обмеження раціоналізму. Головним героєм балади є вільшаний король, який засліпився вірою у свою непереможність та непохитність. Його владу і вплив кристалізувалися в його міцній ірраціональності, що його привело до самонадмірності та нерозуміння реальних проблем. Ця ситуація відображає обмеження раціоналізму, бо вона показує, що надмірне довір"я до себе та ірраціональна думка може призвести до катастрофи та втрати об"єктивного сприйняття реальності. Отже, балада "Вільшаний король" відображає обмеження раціоналізму через показ впливу самонадмірності та ірраціональності на головного героя.