Яким чином можна проаналізувати зміст указівок А. Гітлера та їх відповідність пізнішим заявам про «добровільне»
Яким чином можна проаналізувати зміст указівок А. Гітлера та їх відповідність пізнішим заявам про «добровільне» приєднання Австрії до Німеччини на підставі «вільного волевиявлення» населення під час «референдуму» та ін.? Чи доступні приклади застосування агресивної політики за аналогічним сценарієм у XXI столітті? «1. Я маю намір, якщо інші засоби не приведуть до бажаного результату, розпочати військову операцію в Австрії... 2. Я сам особисто візьму на себе командування всією операцією... 3. Завдання сухопутних військ: вступити на територію Австрії... швидко захопити Відень і встановити контроль на австро-чеському кордоні».
Львица_7656 34
Для аналізу змісту указівок А. Гітлера та їх відповідності пізнішим заявам про «добровільне» приєднання Австрії до Німеччини на підставі «вільного волевиявлення» населення під час «референдуму», необхідно ретельно розглянути вказані пункти. Перший пункт говорить про намір розпочати військову операцію в Австрії, якщо інші засоби не приведуть до бажаного результату. Це свідчить про те, що Гітлер планував втрутитися в суверенні справи іншої країни без їх згоди.Другий пункт вказує, що сам Гітлер особисто би взявся за керівництво всією операцією. Це свідчить про його бажання мати повний контроль над ситуацією та виконанням планів.
Третій пункт вказує, що фокус сухопутних військ мав бути на швидкому захопленні Відня і встановленні контролю над Австрією. Це підтверджує агресивну імперську політику Німеччини під час того періоду.
Щодо відповідності цих дій «добровільному» приєднанню Австрії до Німеччини на підставі «вільного волевиявлення» населення під час «референдуму», насправді, неможливо стверджувати, що це було добровільне рішення австрійців. У 1938 році, коли австрійці отримали можливість проголосувати на референдумі, їм вже було накладено обмеження та звужено вибір. Було створено атмосферу страху та переслідувань для тих, хто був проти приєднання Австрії до Німеччини, що суттєво вплинуло на результати голосування.
У XXI столітті також можна знайти приклади агресивної політики та подібного сценарію. Наприклад, анексія Криму Росією в 2014 році внаслідок «референдуму», де були виявлені підозри щодо його легітимності та невільного волевиявлення населення. Загалом, в історії існує кілька прикладів агресивного застосування політики за аналогічним сценарієм, де претендоване "вільне волевиявлення" фактично було підмінене або недостатньо демократичне.
Очевидно, що ініціатива А. Гітлера та наслідуючі її приклади у XXI столітті свідчать про спроби розширення територіальних кордонів та контролю на основі агресивної політики. У таких ситуаціях важливо враховувати демократичні принципи, рішення засновані на «вільному волевиявленні» та дотримання прав людини, що є фундаментальними цінностями сучасного світу.