Якого відношення просвітелі мали до усної народної творчості? Що є доречнішим для Гете як автора балади Вільшаний

Moroznyy_Polet

35

Просвітелі мали дуже позитивне відношення до усної народної творчості. Вони вважали, що це значима частина культури і національної ідентичності, яка варта вивчення та підтримки. Просвітелі вважали, що усна народна творчість має загальнолюдські цінності, які можуть слугувати прикладом для виховання молодого покоління.

Очевидно, для Гете, як просвітителя та автора балади "Вільшаний король", було більш доречним "доросле", раціональне сприйняття світу, характерне для сучасного автора-просвітителя. Гете був відомий своїм просвітницьким світоглядом і підходив до літературних творів з раціональною та аналітичною перспективою. Він прагнув висловити власні думки та погляди на світ через свої твори. Тому його інтерес більше зосереджений на дорослому сприйнятті світу, ніж на "дитячих" страхах та суперстицях фольклору.

Сюжет балади "Вільшаний король" висвітлює обмеження раціоналізму, які можна знайти в житті та прийнятих системах цінностей. Головний герой балади, король, вірить у свою безсмертність, проте на практиці реальність доводить, що така віра є ілюзією. Це показує, що розумові обмеження людини можуть впливати на її сприйняття і поведінку, а також вказує на необхідність збалансованого підходу між раціоналізмом та інтуїцією в розумінні світу. Балада також демонструє, що навіть за допомогою розуму і вивчення реальності, люди не завжди можуть виконати свої наміри та домогтися безсмертя. Це підкреслює ліміти раціонального мислення та обмеження особистого розвитку в контексті складних людських проблем.

Отже, балада "Вільшаний король" привертає увагу до обмежень раціоналізму та наголошує на необхідності розуміння та прийняття різних аспектів життя, включаючи фольклорні страхи та суперстиці, як важливу складову суспільства та культури.