Яку вплив мають іронія, сарказм та використання езопової мови в романі Мандри Гуллівера

Николаевна

14

В романе "Мандры Гуллівера" іронія, сарказм та використання езопової мови впливають на текст в декількох аспектах.

По-перше, іронія використовується в романі, щоб показати розкол між приподобанням до людей та реальною натурою людства. Гуллівер виявляється у різних країнах, де живуть декілька видів істот - лицарі, велетні, люди-милийтарісти, карлики. Автор використовує іронію, порівнюючи ці розумові та моральні рівні, щоб показати недоліки гуманістичної цивілізації та її загальний брак порозуміння між людьми.

По-друге, сарказм використовується для того, щоб підкреслити несправедливості та глупоту суспільних норм чи ідеологій. Автор використовує сарказм для підкорення нелогічності та безглуздості певних політичних чи соціальних систем. Наприклад, у розділі про Ліліпутию, де право на державну посаду надається замість умінь вміння просто ходити на головах, йдеться про безглузде та несправедливе обурення народа.

По-третє, використання езопової мови розширює смисл тексту та глибину розуміння. Багато подій і персонажів у романі асоціюються з відомими байками та міфами. Наприклад, персонажі розділу про остров Лапута символізують наукову та інтелектуальну закостенілість, замкненість у своїх власних розумових конструкціях.

Для зрозуміння впливу цих літературних засобів на роман "Мандри Гуллівера", важливо врахувати, що Джонатан Свіфт був польовим оратором епохи Просвітництва, який спеціально використовував такі засоби для враження на читача та висміювання негативних суспільних явищ.

Таким чином, іронія, сарказм та використання езопової мови у романі "Мандри Гуллівера" глибше розуміння та належне оцінювання різних аспектів людського буття та суспільства. Ці літературні засоби допомагають автору передати свої погляди на реальність та запитати читача про його власні переконання та ставлення до її аспектів.