Загустила осінь в лісі — золотисті листочки поміж голими гілками затрусив вітер. Він запитав гай у ніжне серце своїм плином мелодійним голосом: "Чому ти так сумуєш?" Зеленець голих деревцят затремтів, промовивши: "Мене вищі сили примусили розпрощатися з мого весняного вбрання. Я їх не розумію." Відповів вітер: "Невже ти не бачиш, яку красу ти носиш в собі? Твоя осіння шатенька яскравіша за сріблясті джерела. Твій барвистий віночок — це справжня майстерність природи. Не сумуй, гай, радій своєму особливому світу!" Гай посміхнувся, вдихнувши чарівне промовлення вітру, і відповів йому: "Дякую тобі, вітре, за твої натхненні слова. Зараз я радію своєму осінньому багатству та приймаю цю зміну з великим задоволенням. Всіх любую і зберігаю у собі, незважаючи на свою оголену природу." І тоді вітер і гай заспівали разом, створюючи неповторну симфонію гармонії осені.
Velvet 23
Загустила осінь в лісі — золотисті листочки поміж голими гілками затрусив вітер. Він запитав гай у ніжне серце своїм плином мелодійним голосом: "Чому ти так сумуєш?" Зеленець голих деревцят затремтів, промовивши: "Мене вищі сили примусили розпрощатися з мого весняного вбрання. Я їх не розумію." Відповів вітер: "Невже ти не бачиш, яку красу ти носиш в собі? Твоя осіння шатенька яскравіша за сріблясті джерела. Твій барвистий віночок — це справжня майстерність природи. Не сумуй, гай, радій своєму особливому світу!" Гай посміхнувся, вдихнувши чарівне промовлення вітру, і відповів йому: "Дякую тобі, вітре, за твої натхненні слова. Зараз я радію своєму осінньому багатству та приймаю цю зміну з великим задоволенням. Всіх любую і зберігаю у собі, незважаючи на свою оголену природу." І тоді вітер і гай заспівали разом, створюючи неповторну симфонію гармонії осені.