1. Чому гази, за звичайних умов, мають властивість діелектриків? 2. Чому газ при нагріванні або опроміненні

Skat

50

1. Гази, за звичайних умов, мають властивість діелектриків через взаємодію молекул. Вони складаються з нейтральних атомів або молекул, які утримуються разом завдяки електричній нейтральності системи. Між молекулами в газах відсутня велика кількість вільних зарядів, тому газ не провідний та має властивості діелектриків.

2. Під впливом нагрівання або опромінення рентгенівськими або ультрафіолетовими променями, газ може перетворитися на провідник через іонізацію. Висока енергія променів може видалити електрони з атомів або молекул газу, створюючи вільні заряди - іони. Ці іони можуть рухатися у газовому середовищі, формуючи кондуктивний шлях та роблячи газ провідником.

3. Під час нагрівання газ набуває додаткову енергію, яка приводить до збільшення кінетичної енергії молекул. Це призводить до зіткнень між молекулами, внаслідок чого можуть відбутися іонізаційні процеси. Іонізація відбувається, коли енергія зіткнення перевищує енергію зв"язку між атомами або молекулами. Таким чином, нагрітий газ іонізується й стає провідником.

4. Після припинення дії йонізатора енергія молекул газу поступово втрачається через зіткнення та розсіяння з іншими молекулами. При цьому іони знову зв"язуються з електронами, формуючи нейтральні атоми або молекули. Таким чином, газ повертається до своїх властивостей діелектрика.

5. Розряд у газах з іонізацією ударом називається самостійним через те, що він виникає, коли електричне поле утворюється безпосередньо між двома зарядженими об"єктами. Внаслідок високого напруження в окремих точках газу, енергія зіткнень молекул досить велика для іонізації, і утворюється розряд між цими точками.

6. Виникнення електричної дуги між вугільними при низькій напрузі пояснюється наступним чином: коли між вугільними електродами прикладають низьку напругу, газ між ними іонізується. Різниця потенціалів спричиняє рух зарядів від одного електроду до іншого через іонізований газ. Іонізований газ стає провідним і створює шлях для потоку струму, утворюючи електричну дугу між електродами.

7. Коронний розряд виникає, коли висока електрична напруга в точках зламу або розриву ізоляційного шару створює високі електричні напруги. Це призводить до пробою повітря, іонізації середовища та виникнення самостійного розряду. Коронний розряд спостерігається, наприклад, навколо провідників під високою напругою.

8. Блискавка - це іскровий розряд, який виникає під час великого розряду електростатичного накопичення між хмарами або хмарою та землею. Коли електрична напруга досягає критичного потенціалу, виникає електричний пробій у вигляді іскори між хмари та землі. Цей розряд відбувається швидко за дуже короткий час і супроводжується світловим та звуковим ефектами, які нам відомі як блискавка та грім.