1. Коли річки плюскочуть, коли соловей ридає від щастя, а сонце заглядає під повіки в тиші задумливих алей, я відчуваю
1. Коли річки плюскочуть, коли соловей ридає від щастя, а сонце заглядає під повіки в тиші задумливих алей, я відчуваю любов до весни.
2. Якщо ми нарешті розуміємо, що потрібно берегти природу, то вже треба зрозуміти, що екологія мови - це екологія наших душ.
3. Хоч люди гнівом і зліством грішать, вбивають, осуджують одне одного, господь буде милосердний і пробачить їм. Без обману, інакше буде траур.
2. Якщо ми нарешті розуміємо, що потрібно берегти природу, то вже треба зрозуміти, що екологія мови - це екологія наших душ.
3. Хоч люди гнівом і зліством грішать, вбивають, осуджують одне одного, господь буде милосердний і пробачить їм. Без обману, інакше буде траур.
Alisa_9598 62
1. В данном фрагменте присутствуют описания природных явлений, которые приводят к чувству любви к весне. Реки плещутся, соловей плачет от счастья, а солнце заглядывает под веки в тишине задумчивых аллей. Эти описания помогают передать настроение весны и чувство любви к природе.2. В данной фразе говорится о необходимости беречь природу и понимании важности экологии. Однако, автор дополняет эту мысль, указывая на то, что экология языка - это экология наших душ. Он подчеркивает связь между состоянием окружающей среды и нашим внутренним миром, подчеркивая важность заботы о языке и общении.
3. В данном утверждении отражена надежда на милосердие Бога, даже когда люди грешат, взаимно осуждают и убивают друг друга. Автор подчеркивает необходимость честности и отсутствия обмана, иначе будет траур. Таким образом, в данном высказывании поднята тема нравственности и милосердия.