1. Як відома політика, що заперечувала будь-яку спробу оновлення суспільства, зберігала наявний режим і призводила
1. Як відома політика, що заперечувала будь-яку спробу оновлення суспільства, зберігала наявний режим і призводила до зростання кризи радянської системи? а) "епоха розмороження"; б) "тотальна стагнація"; в) "переродження"; г) "замороження". 2. Фаза суспільного розвитку, перехідна між соціалізмом і комунізмом у 1960–1970-х роках, має назву: а) "процвітаючого соціалізму"; б) "нового соціалізму"; в) "розвинутого соціалізму"; г) "здорового соціалізму". 3. Як називалася верхівка партії та економічної системи, яка мала вирішальний вплив на державу? а) "топ-керівництво"; б) "дипломати"; в) "набір кадрів"; г) "дисиденти".
Федор_7606 23
1. В данному случае, политика, которая запрещала любые попытки обновления общества, сохраняла существующий режим и приводила к росту кризиса советской системы, называлась "тотальной стагнацией" (б). Эта политика была характерна для периода правления Леонида Брежнева в Советском Союзе.Обоснование: Политика "тотальной стагнации" означала сохранение старых методов и идей, неприятие изменений и реформ в обществе, а также стремление сохранить стабильность и контроль над системой. В результате, советская экономика и политическая система оказались в тупике, и процесс обновления и развития замедлился до минимума, что привело к усугублению кризиса и ослаблению СССР в конечном итоге.
2. Фаза суспільного розвитку, перехідна між соціалізмом і комунізмом у 1960–1970-х роках, називалась "процвітаючого соціалізму" (а). Цей термін дуже популярний в совєтській історії і був використаний для опису оновлення та покращення соціалістичної системи з метою досягнення комунізму.
Обґрунтування: У 1960-1970-х роках в радянському союзі відбувалося платформенне і соціально-економічне оновлення, яке було спрямоване на покращення життя радянських громадян, розвиток технологій і підвищення продуктивності. Термін "процвітаючого соціалізму" був введений, щоб підкреслити нову еру підвищення ефективності соціалістичного господарства, розквіту науки, культури і соціально-економічного прогресу.
3. Верховиною (лидерствою) партії та економічної системи, яка вирішувала найважливіші питання держави, називалася "топ-керівництво" (а). В радянському союзі, верхній рівень влади складався з політичних еліт, таких як Генеральний секретар КПРС, Прем"єр-міністр та інші видатні діячі.
Обґрунтування: "Топ-керівництво" було наведено в якості терміну, оскільки ця група осіб була на вершині влади і приймала всі важливі рішення в Радянському Союзі. Залежно від періоду, воно включало в себе провідних політиків, які управляли країною і визначали її політику, економіку та зовнішні справи. Наприклад, такими діячами були Йосип Сталін, Нікіта Хрущов, Леонід Брежнєв та інші впливові лідери радянського періоду.