№1. Як зміниться розсіювання позитивних пелюсток електроскопа, якщо негативно зарядженою кулькою доторкнутися до нього?
№1. Як зміниться розсіювання позитивних пелюсток електроскопа, якщо негативно зарядженою кулькою доторкнутися до нього? а) Збільшиться; б) Зменшиться; в) Не зміниться.
№2. Як можна отримати заряд, рівний -3,2·10-20 кл? а) Видалити 20 електронів з тіла; б) Передати тілу 20 електронів; в) Видалити 2 електрони з тіла.
№3. Як діють одноіменні заряди один на одного? а) Притягуються; б) Відштовхуються; в) Не взаємодіють.
№4. Під час електризації тертям тіла а на тіло ви перенесли 20·1020 електронів. Який заряд має тіло в?
№2. Як можна отримати заряд, рівний -3,2·10-20 кл? а) Видалити 20 електронів з тіла; б) Передати тілу 20 електронів; в) Видалити 2 електрони з тіла.
№3. Як діють одноіменні заряди один на одного? а) Притягуються; б) Відштовхуються; в) Не взаємодіють.
№4. Під час електризації тертям тіла а на тіло ви перенесли 20·1020 електронів. Який заряд має тіло в?
Оксана 55
№1. Якщо негативно зарядженою кулькою доторкнутися до електроскопа, розсіювання позитивних пелюсток електроскопа зміниться. Це пов"язано з тим, що негативний заряд кульки буде притягуватися до позитивних навколишніх зарядів електроскопа, які відповідають за його розсіювання.а) Збільшиться. Коли негативно заряджена кулька доторкається до електроскопа, тоді позитивні пелюстки електроскопа будуть притягуватися до кульки. Внаслідок цього, відстань між пелюстками збільшиться, і розсіювання позитивних пелюсток буде більш інтенсивним.
б) Зменшиться. Негативно заряджена кулька буде притягуватися до позитивних пелюсток електроскопа і притяжіння між ними зменшиться. Внаслідок цього, відстань між пелюстками стане меншою, і розсіювання позитивних пелюсток буде менш інтенсивним.
в) Не зміниться. Якщо негативно заряджена кулька доторкнеться до електроскопа, а заряд електроскопа не може перетекти між пелюстками, то розсіювання позитивних пелюсток не зміниться, оскільки вони будуть залишатися на однаковій відстані одна від одної.
№2. Для отримання заряду, рівного -3,2·10-20 Кл, можна виконати наступні дії:
а) Видалити 20 електронів з тіла. Знаючи, що заряд одного електрона дорівнює -1,6·10-19 Кл, можна просто вирахувати, що -3,2·10-20 Кл відповідає 20 електронам.
б) Передати тілу 20 електронів. Переміщення 20 електронів на тіло при рівні 20 елементарних зарядів відповідає заряду -3,2·10-20 Кл.
в) Видалити 2 електрони з тіла. Якщо видалити 2 електрони з тіла, кожен з яких має заряд -1,6·10-19 Кл, то сумарний заряд становитиме -3,2·10-20 Кл.
Вибір варіанту залежить від запитання і може бути різним залежно від ситуації.
№3. Одноіменні заряди взаємодіють наступним чином:
а) Притягуються. Два заряди одного знаку - позитивні або негативні – притягуються один до одного.
б) Відштовхуються. Два заряди одного знаку - позитивні або негативні – відштовхуються один від одного.
в) Не взаємодіють. Два заряди одного знаку не взаємодіють між собою, тобто не притягуються і не відштовхуються.
Все вищезазначені відповіді відносяться до зарядів однакового знаку.
№4. Заряд тіла, якщо під час його електризації тертям туди перенесено 20·1020 електронів, можна розрахувати за формулою:
\[Q = n \cdot e\]
де
\(Q\) - заряд тіла,
\(n\) - кількість електронів,
\(e\) - заряд одного електрона.
Підставляючи відповідні значення, отримуємо:
\[Q = 20 \cdot 10^{20} \cdot (-1,6 \cdot 10^{-19})\]
Розрахуємо це:
\[Q = -32 \cdot 10^{20} \cdot 1,6 \cdot 10^{-19}\]
\[Q = -51,2 \cdot 10 \cdot 10^{-19}\]
\[Q = -51,2 \cdot 10^{-19+1}\]
\[Q = -51,2 \cdot 10^{-18}\]
Отже, тіло має заряд -51,2·10-18 Кл.