1. Як змінюється настанова ліричного героя протягом поетичної оповіді? Що спонукає до таких змін? 2. Як відображається

Lunnyy_Renegat

28

1. Настанова ліричного героя протягом поетичної оповіді змінюється, проходячи від задумливості і туги до туги і ностальгії. У початкових рядках вірша автор описує свої роздуми про історію та минале, відчуваючи тривогу і печаль. Однак, пізніше у поета виникає ностальгія за днями свого ліцейського життя, коли його серце було наповнене радістю. Наприкінці вірша, ліричний герой прагне до відродження духу минулих часів і висловлює глибоку пізнавальну настанову, що характерна для його переживань.

2. У вірші відображається життя ліричного героя наповнене згадками про минуле відвідування ліцею. Він розповідає про своїх колишніх товаришів, про життя у стінах ліцею, про інтелектуальні змагання і спільні забави. Ліричний герой вбачає свою моральну опору в спогадах про своїх друзів, в розумінні, що зібраний колектив був особливим і близьким йому.

3. Ліцей і товариство у творі змальовані як особливі, неповторні і важливі аспекти для ліричного героя. В одному зі стихів автор описує ліцей і його інтелектуальне оточення як "шляхетну шайку розумників". Через декілька рядків він розповідає про забави та розваги, які спільно влаштовували учні у світлий час свого навчання. Наведу цитату: "Ми збирали райські квіти". Ці речення показують, що для ліричного героя ліцей і товариство були символом чудових спогадів.

4. У вірші "19 жовтня" (1825 рік) Пушкін вспоминає одного зі своїх друзів з ліцею - Олександра Розензвейга. Образи цих друзів у спогадах ліричного героя мають особливий відтінок, пронизаний лояльністю, солідарністю і теснотою зв"язку. Автор говорить про спільні шкільні забави і захоплення, пов"язані з мистецтвом і літературою. Наприклад: "Але ми, брати, сперечались минулим словом", що демонструє, що вони були щирими другами, готовими обмінюватися своїми думками, враженнями і ідеями.

5. У вірші "19 жовтня" (1825 рік) порушується кілька тем. По-перше, автор розмірковує про значення і силу спогадів, що витікають з ліцейських років. Він згадує про яскраві моменти зі свого студентського життя і прагне воскресити їх почуття і емоції у своїй душі. По-друге, вірш відображає роздуми про неповерненність часу і минулого, що є безмежним. Ліричний герой висловлює свою тривогу і ностальгію стосовно цих невідновимих моментів. Також, він передає певну філософію про минуле, називаючи його "райськими квітами". Ці теми і їх виторг завжди актуальні і важливі для читачів, коли йдеться про пошук сенсу життя і зв"язок із минулим.