1] Яка держава стала походженням слов’янської абетки? 2] Де знайшли притулок вигнанці учні Кирила і Мефодія?

Эмилия

47

1] Держава, яка стала походженням слов"янської абетки, - Болгарське царство. В IX столітті, брати Кирило і Мефодій, були запрошені болгарським царем Борисом I для створення алфавіту, який би відображав звуки слов"янської мови. В результаті їхні праці була створена Глаголиця, з якої згодом розробили Кирилицю.

2] Вигнанці учні Кирила і Мефодія знайшли притулок в Моравії. Після того, як були вигнані з Візантії через політичні причини, брати перемістилися до Великоморавського князівства, де знайшли схильних до них прихильників. Там вони продовжили свою працю з перекладу священних текстів та створення алфавіту.

3] Місію брати Кирил і Мефодій продовжили, поклавши основи писемності і культури на слов"янських землях. Вони перекладали біблійні тексти на мову верних та надавали освіту місцевому населенню. Їх праця зберегла наслідок у вигляді Кирилиці, яка зараз використовується в алфавітах української, російської, болгарської та інших слов"янських мов.

4] Писемність символізує для людини збереження і передачу інформації, ідей та знань. Завдяки писемності ми можемо комунікувати на відстані в часі та просторі, виражати свої думки і зберігати спадщину наших предків. Вона є важливим інструментом розвитку суспільства, освіти та культури.

5] Вимога, яка ставиться до очей людини - це добре бачити. Очі служать основним органом зору у людини і грають важливу роль у сприйнятті світу. Щоб мати добре зорове здоров"я, важливо піклуватися про свої очі, виконувати гігієну очей, не перенапружувати їх, користуватися якісним освітлюванням та уникати подовженого впливу на очі шкідливих факторів, таких як висока яскравість екранів.

6] Для розуміння своєї духовності, історії і культури потрібно знати наше минуле, традиції, цінності та звичаї, які сформувалися протягом багатьох століть. Вивчення історії, культури і мови свого народу допомагає нам зрозуміти, хто ми є, звідки ми прийшли і якими шляхами ми можемо рухатися у майбутньому. Вивчення цих предметів доповнює нашу свідомість, розширює нашу культурну спадщину і виховує громадянську свідомість.