1. Які образи використано для опису розчарування Остраха у свою мрію? Що супроводжувало його почуття втрати? 2. Яким

  • 29
1. Які образи використано для опису розчарування Остраха у свою мрію? Що супроводжувало його почуття втрати?
2. Яким чином передано неквапливий ритм і спішку хліборобської праці? Яка її ціль?
3. Як Острах реагував на підкотжену хвилю? Які наслідки це призвело?
4. Яку характеристику дали дикій груші?
Chaynyy_Drakon_3332
3
1. Образи, використані для опису розчарування Остраха у свою мрію, включають:

- "раю", який Острах уявляв собі як щось чудове і бажане, але яке виявилося невловимим і недосяжним;
- "тіні", які символізують втрату і проявляються відсутністю світла та радості, що визначають його почуття втрати.

Почуття втрати, які супроводжували Остраха, були підкреслені його нездатністю досягти мрії і відчувати радість, яку він очікував. Такі образи в помітний спосіб передають розчарування, яке відчуває Острах у свою мрію.

2. Неквапливий ритм і спішка хліборобської праці передані за допомогою таких засобів художньої виразності:

- Опис монотонності та повторюваності роботи описувалися через повторення однотипних дій і зайвість фігурантів.
- Використання фраз "повільно в передчутті чогось хмарного" і "усі відтягували завершення роботи" передають неквапливість роботи та сприйняття її як тривалого процесу.
- За допомогою епітетів "важка", "нудна" та інших, автори показують занепокоєння героїв, які стикаються з двійственістю роботи - необхідністю, але водночас і рутинності.

Головною ціллю такої роботи є передати важливість та значущість хліборобської праці для життя Остраха.

3. Реакція Остраха на підкотжену хвилю багатофакторна. Він почув, що "забігав наївність і простодушність" і зрозумів, що це його помилка.

Наслідки цієї ситуації були наступними:

- Втрата сподівань та марнотратство часу на досягнення недосяжних цілей;
- Почуття розчарування та глибокого суму за втрату;
- Втрати невинності і дитинства через усвідомлення власної наївності.

4. Дикій груші була дана така характеристика:

- Груша була "темно-зеленою", що адресувалося до інтенсивного та насиченого кольору плоду;
- Вона була називана "дикою", що вказує на її непристосованість до людського облаштування і контролю;
- Автор використовує епітет "маґічна булька" для посилення містичного та природного звучання дикої груші.

Таким чином, автор намагається підкреслити особливу, природну і непередбачувану природу груші, створюючи яскравий образ, який допомагає нам краще уявити собі цей плід.