1. Запахливий вітер увірвався в кімнату. (прилягання) 2. Вранці з явився червоний круг холодного сонця. (узгодження
1. Запахливий вітер увірвався в кімнату. (прилягання)
2. Вранці з"явився червоний круг холодного сонця. (узгодження)
3. Потоки сумних хмар текли високо. (узгодження)
4. Величезна хмара піднімалась з далекого заходу. Повільно пливла вона вгору. (узгодження)
5. Ластівки стрімко летіли над очеретами, а десь на відстані кричала чайка. (узгодження)
6. Качки пролетіли високо над головою. (узгодження)
7. День нахилився до вечора. (прилягання)
2. Вранці з"явився червоний круг холодного сонця. (узгодження)
3. Потоки сумних хмар текли високо. (узгодження)
4. Величезна хмара піднімалась з далекого заходу. Повільно пливла вона вгору. (узгодження)
5. Ластівки стрімко летіли над очеретами, а десь на відстані кричала чайка. (узгодження)
6. Качки пролетіли високо над головою. (узгодження)
7. День нахилився до вечора. (прилягання)
Алиса_4584 34
1. Запахливий вітер увірвався в кімнату. (прилягання)В данному реченні спостерігається прилягання, коли орфограма "і" на кінці слова "увірвався" змінюється на "й", тому що попереднє слово закінчується на голосний звук. Це правило вживається для збереження природного вимовного сполучення голосних звуків.
2. Вранці з"явився червоний круг холодного сонця. (узгодження)
У данному реченні спостерігається узгодження, коли займенник "червоний" з узгоджується за родами і числами з іменником "круг". Таким чином, ми використовуємо форму чоловічого роду однини "червоний" для опису іменника "круг".
3. Потоки сумних хмар текли високо. (узгодження)
У данному реченні спостерігається узгодження, коли прикметник "сумних" з узгоджується за родами і числами з іменником "хмар". Таким чином, ми використовуємо форму жіночого роду множини "сумних" для опису іменника "хмар".
4. Величезна хмара піднімалась з далекого заходу. Повільно пливла вона вгору. (узгодження)
У данних реченнях спостерігається узгодження. У першому реченні, прикметник "величезна" уживається в формі жіночого роду однини для опису іменника "хмара". У другому реченні, займенник "вона" використовується для уникнення повторення слова "хмара" і для забезпечення зрозумілості, про яку хмару йдеться.
5. Ластівки стрімко летіли над очеретами, а десь на відстані кричала чайка. (узгодження)
У данному реченні спостерігається узгодження, коли займенник "стімко" використовується в родовій формі для вираження причинності, тобто описує причину чи мотив дії та спрямованість руху ластівок над очеретами.
6. Качки пролетіли високо над головою. (узгодження)
У данному реченні спостерігається узгодження, коли займенник "високо" використовується в заперечній формі для опису, що качки пролетіли в такій висоті, яку сприймаємо як високу над головою.
7. День нахилився до вечора. (прилягання)
У данному реченні спостерігається прилягання, коли орфограма "н" в слові "нахилився" подвоюється перед приголосним звуком "д", тому що попереднє слово закінчується на голосний звук. Це правило вживається для збереження чіткості вимови та виділення морфологічної закінченості слова.