Хмари стояли нерухомо, але іноді засмолювали негусті дрібні зорі, які потім знову ненадовго зникали. Це дозволяло

Ten

13

Задачу можна вирішити наступним чиною. Спочатку розглянемо основну схему речення:
\[Підмет\ +\ Предикат\]

Тепер розглянемо дане речення "Хмари стояли нерухомо, але іноді засмолювали негусті дрібні зорі, які потім знову ненадовго зникали."

Ми бачимо, що у даному реченні є декілька частин:
1. "Хмари стояли нерухомо" - основна частина речення, де "хмари" є підметом, а "стояли нерухомо" є присудком.
2. "іноді засмолювали негусті дрібні зорі" - друга частина речення, де "хмари" є підметом, а "іноді засмолювали негусті дрібні зорі" є другим присудком.
3. "які потім знову ненадовго зникали" - третя частина речення, де "які" є підметом, а "потім знову ненадовго зникали" є третім присудком.

Отже, зробимо схему даного речення:
\[Хмари\] \[стояли\] \[нерухомо\], \[але\] \[іноді\] \[засмолювали\] \[негусті\] \[дрібні\] \[зорі\], \[які\] \[потім\] \[знову\] \[ненадовго\] \[зникали\].

Тут можемо виділити, що головна частина речення формується підметом "Хмари" та присудком "стояли нерухомо". Далі є дві побічні частини речення, де знову є підмет "хмари", але різний присудок - "іноді засмолювали негусті дрібні зорі" та "які потім знову ненадовго зникали".

Таким чином ми розібрали всі частини речення та створили схему. Важливо знати, що підмет - це та частина речення, про яку йдеться, а присудок - це та частина, яка містить опис про підмет. Така структура допомагає нам розібратися у будові речення.