Розрахунок висоти, на якій рівняється кінетична енергія тіла, можна провести за формулою, що виражає залежність кінетичної енергії тіла від його потенційної енергії та висоти:
\[E_{кин} = E_{пот}\]
Кінетична енергія тіла \(E_{кин}\) обчислюється за формулою:
\[E_{кин} = \frac{1}{2}mv^2\]
Потенційна енергія тіла \(E_{пот}\) обчислюється за формулою:
\[E_{пот} = mgh\]
де \(m\) - маса тіла,
\(v\) - швидкість тіла,
\(g\) - прискорення вільного падіння,
\(h\) - висота падіння.
У даній задачі маса тіла не вказана, але нам відомо, що тіло вільно падає, тобто з прискоренням вільного падіння. Прискорення вільного падіння близько значення 9,8 м/с² на поверхні Землі.
Підставимо відповідні значення до формул, щоб знайти кінетичну енергію на висоті \(h\):
\[E_{кин} = E_{пот}\]
\[\frac{1}{2}mv^2 = mgh\]
Зауважте, що масу тіла \(m\) можна спростити на обох боках рівняння. Також, при вільному падінні тіла швидкість при досягненні будь-якої висоти є максимальною і визначається формулою:
\[v = \sqrt{2gh}\]
Підставимо це значення швидкості в формулу для кінетичної енергії:
\[\frac{1}{2}m(\sqrt{2gh})^2 = mgh\]
Зараз можемо скоротити масу тіла \(m\) з обох боків рівняння:
\[\frac{1}{2}(\sqrt{2gh})^2 = gh\]
Звести до спільного знаменника та розкрити дужки:
\[\frac{1}{2}(2gh) = gh\]
Помножимо ліву частину виразу на 2 для спрощення рівняння:
\[gh = gh\]
Отже, рівняння говорить нам, що кінетична енергія тіла рівнятиметься на будь-якій висоті, включаючи початкову висоту, з якої вільно падає тіло. Це означає, що кінетична енергія тіла на висоті 100 метрів буде такою ж, як і його потенційна енергія при падінні з цієї висоти.
Таким чином, кінетична енергія тіла рівнятиметься на висоті 100 метрів.
Джек 54
Розрахунок висоти, на якій рівняється кінетична енергія тіла, можна провести за формулою, що виражає залежність кінетичної енергії тіла від його потенційної енергії та висоти:\[E_{кин} = E_{пот}\]
Кінетична енергія тіла \(E_{кин}\) обчислюється за формулою:
\[E_{кин} = \frac{1}{2}mv^2\]
Потенційна енергія тіла \(E_{пот}\) обчислюється за формулою:
\[E_{пот} = mgh\]
де \(m\) - маса тіла,
\(v\) - швидкість тіла,
\(g\) - прискорення вільного падіння,
\(h\) - висота падіння.
У даній задачі маса тіла не вказана, але нам відомо, що тіло вільно падає, тобто з прискоренням вільного падіння. Прискорення вільного падіння близько значення 9,8 м/с² на поверхні Землі.
Підставимо відповідні значення до формул, щоб знайти кінетичну енергію на висоті \(h\):
\[E_{кин} = E_{пот}\]
\[\frac{1}{2}mv^2 = mgh\]
Зауважте, що масу тіла \(m\) можна спростити на обох боках рівняння. Також, при вільному падінні тіла швидкість при досягненні будь-якої висоти є максимальною і визначається формулою:
\[v = \sqrt{2gh}\]
Підставимо це значення швидкості в формулу для кінетичної енергії:
\[\frac{1}{2}m(\sqrt{2gh})^2 = mgh\]
Зараз можемо скоротити масу тіла \(m\) з обох боків рівняння:
\[\frac{1}{2}(\sqrt{2gh})^2 = gh\]
Звести до спільного знаменника та розкрити дужки:
\[\frac{1}{2}(2gh) = gh\]
Помножимо ліву частину виразу на 2 для спрощення рівняння:
\[gh = gh\]
Отже, рівняння говорить нам, що кінетична енергія тіла рівнятиметься на будь-якій висоті, включаючи початкову висоту, з якої вільно падає тіло. Це означає, що кінетична енергія тіла на висоті 100 метрів буде такою ж, як і його потенційна енергія при падінні з цієї висоти.
Таким чином, кінетична енергія тіла рівнятиметься на висоті 100 метрів.