Напишіть твір на українській мові про героїв літератури, які практично втілюють любов до ближнього, заснований

Кристина

25

Твір на українській мові про героїв літератури, які практично втілюють любов до ближнього, заснований на основі оповідання "Останній листок" О. Генрі

У світі літератури зустрічається безліч героїв, які надзвичайними якостями і діями залишають незабутній слід у серцях читачів. Однак, справжня любов до ближнього, яка виявляється в практичних вчинках, буває зустрічною. Один із найяскравіших прикладів такої любові я знайшов у чудовому оповіданні "Останній листок" відомого американського письменника О. Генрі.

Основною темою оповідання є справжня любов і жертовність. Герої оповідання, молодий художник Джонс і стара, хвора жінка, яка живе в тому ж будинку, повному невеликих кімнат, були незнайомими один для одного, але їх життя сплелося дивовижною й непоборною мережею судженості.

У оповіданні автор показує, як простий листок може перетворити світ людини. Джонс, виразно люблячи життя і навколишніх людей, вирішує почати ілюструвати ці лише на першому погляд сірій життєвій ситуації. Приступивши до роботи, художник впадає у стан задуму і глибоких роздумів, окутуючи себе атмосферою своїх мрій.

Коли життя невідворотно крокує вперед, доля випробовує стару жінку, справишиваючи своєю холодною хвилею хвороби. Але незважаючи на це, жінка, яка згадує про прекрасну пору молодості, не втрачає віри в добро і цінності людської любові. Успіх самого Джонса необхідний їй у ці хвилини суму, оскільки цей успіх виросте звідусіль і на етапі смерті.

О. Генрі неймовірно точно описує внутрішній світ обох персонажів. Ми чудово бачимо, як прагнення художника до позитиву, краси і світла відображається у стосунках зі світом зовнішнім. А як завжди, відхилення властиве оповідачам на початку твору у вигляді впровадження спортивного духу майже усіх своїх персонажів. Не залишається без уваги і сама оповідачівська міротворчість.

Висновок: доля дуже нерідко преподносить нам справжні подарунки, які ми, ховаючи їх під паскудними умовами, зовсім не помічаємо. Тихо, скромно, несподівано. Але важливо не забувати, що справжня любов і її вияви взаємовідно важливі не тоді, коли випростовуємо щось або комусь допомагаємо, коли часткової обумовленості. Оскільки ми завжди допомагаємо собі. І навіть якщо нас не ставаться у прийманні списків приймальних комісій, то ми наштовхуємо в себе внутрішні конфлікти. Але сповіщення нашої любителісті, яка зникає під останніми каплями, а не зникає, іншими словами, згасає під навантаженням.

Тож, варто помічати всі маленькі нагадування життя та поспішати передати далі це кохання, вчасно обнімаючи безкрилих. Кохайте і зробіть добро, не забуваючи про важливість практичних вчинків, які можуть впливати на долі інших. Бо тоді ви станете героями літератури, які не тільки уособлюють любов до ближнього, але і діють, втілюючи цю любов у життя.