Розгляньте причину, з якої, на думку істориків, Малоросійська колегія була початком знищення української державності

Moroznyy_Korol_8104

16

Малоросійська колегія, яка існувала у XVIII столітті, на думку багатьох істориків, була однією з причин знищення української державності. Для кращого розуміння цієї проблеми, давайте розглянемо коріння наполегливості, яку П. Полуботок та козацька старшина проявляли у своєму бажанні обрати гетьмана офіційно.

У XVIII столітті Україну охопили складні політичні події. Після розділу Річ Посполитої Україна потрапила під владу Російської імперії. З метою контролю та утримання влади над українським населенням, російські владарі створювали інструменти, що сприяли асиміляції українців та обмежували національну самостійність.

Одним із таких інструментів була Малоросійська колегія, заснована у 1750 році. Основним завданням колегії було забезпечення контролю московської влади над українськими землями. Колегія обмежувала автономію українських гетьманів та вплив української еліти на внутрішні справи.

Це створило конфлікт між Малоросійською колегією і українськими гетьманами, зокрема Петром Полуботком, який представляв опозицію проти колегії та російського впливу. Полуботок прагнув зберегти українську державність та незалежність, що його вели до наполегливих дій у боротьбі за обрання гетьмана офіційно.

Крім того, козацька старшина також виявила наполегливість у своєму бажанні обрати гетьмана офіційно. Козацтво вже протягом великого періоду боролося за свої права та волю. Обрання гетьмана відбувалося шляхом виборів на Раді козацькій, де козаки самостійно обирали свого лідера. Однак, вплив Малоросійської колегії та російської влади обмежував цю аутономію козацтва. Тому козацтво йшло на наполегливі дії, щоб забезпечити офіційне обрання гетьмана і тим самим підтвердити свої права та вплив.

Таким чином, можна зробити висновок, що Малоросійська колегія, започаткувавши російський контроль та асиміляцію українського населення, стала однією з причин знищення української державності. Козацька старшина та Петро Полуботок проявили наполегливість у своєму бажанні боротьби з цим контролем та збереженні української самостійності. Їх бажання обрати гетьмана офіційно було не лише проявом політичної боротьби, а й боротьби за національну ідентичність та права українського народу.